м. Київ, вул. Дегтярівська 33 А, 5 пов.
lifecell logo(093) 227 27 57Подзвоніть нам! 24/7

Пресбіакузис. Втрата слуху у людей похилого віку.

Пресбіакузис (грец. presbyb - старий + akusis - слух) - це порушення звукосприйняття, зумовлене дистрофічними й атрофічними змінами вікового характеру у внутрішньому вусі - в кортієвому органі та спіральному ганглії равлика.

Характеризується симетричністю щодо обох вух, поступовим розвитком. Наприклад, якщо серед 40-50-річних погано чують всього 6%, то серед людей у віці 50-60 років порушений слух вже у 25%. У 60-70 років туговухість відзначається у 40%, а після 70 років її мають вже більше половини людей.

Патологічні зміни при пресбіакузисі виявляються вздовж усього слухового аналізатора. У равлику і завитковому ганглії в результаті дистрофічних та атрофічних процесів зменшується число чутливих клітин та нейронів. У присінковій мембрані відзначається вакуолізація. Атрофія та некроз ядер характерні для центрів слухового шляху, аж до слухової зони кори головного мозку. У слуховому нерві зменшується число пучків та волокон. Розвивається атрофія судин, особливо в спіральній зв'язці, судинній смужці та нервових утвореннях. Спостерігаються також зміни структури звукопровідного апарату середнього вуха: підвищується в'язкість синовіальної рідини і змінюються властивості тканин наковально-молоточкового і наковально-стремінцевого суглобів.

Класифікація типів пресбіакузиса

1. Сенсорний тип - це високочастотна туговухість, яка мало зачіпає мовленеву частотну зону, повільно прогресує. В основі цього процесу - втрата волоскових, а також підтримуючих клітин з ураженням переважно базальних відділів равлика.

2. Невральний тип - людина погано розбирає мову тональних порогів. Для цієї форми характерно швидке прогресування процесу. При гістологічному дослідженні визначається зменшення кількості нейронів на всю довжину завитків равлика.

3. Метаболічний тип - характерна плоска тональна аудіограма. При цій формі розбірливість мови адекватна тональним порогам чутності. Викликана атрофією судинної смужки з ураженням переважно апікальних, центральних відділів равлика.

4. Механічний тип - характерна низхідна аудіограма в діапазоні частот вище 1-2 кГц. При цій формі розбірливість мови обернено пропорційна кривизні нахилу аудіограми. Морфологічних змін виявити не вдається.

Причини виникнення пресбіакузиса

• поступова дегенерація барабанної перетинки або структур внутрішнього вуха (волоскових клітин) через вік;

• зміни в слухових нервових закінченнях, що ведуть до мозку;

• вплив гучних виробничих та побутових звуків, музики, або обладнання, які можуть пошкодити тендітні волоскові клітини у внутрішньому вусі, що зумовило появу терміну "соціакузис";

• застосування деяких категорій медикаментозних засобів (окремі групи антибіотиків (неоміцин, стрептоміцин, левоміцетин), протиракові засоби, аспірин);

• спадкові або генетичні причини.

Ризик появи пресбіакузиса збільшується під впливом таких чинників

• серцево-судинні захворювання;

• підвищений тиск;

• цукровий діабет;

• вагітність і пологи.

Симптоми пресбіакузиса

• відчуття дзвону у вухах;

• не чути деяких звичних звуків (спів птахів, дитячі голоси);

• важко стежити за розмовою, в якій беруть участь більше 2 осіб або в галасливій обстановці;

• доводиться збільшувати гучність телевізора або радіо, уважно дивитися співрозмовнику в обличчя;

• емоційні порушення через проблеми в спілкуванні: відчуття напруги, намагаючись розчути, що говорять інші, незручність при знайомстві з новими людьми, тривога і переживання не почути співрозмовника.

Якщо ви помітили такі зміни в собі, вам слід негайно звернутися до ЛОР-лікаря та пройти обстеження слуху.

Діагностика пресбіакузиса

1. Лікарський огляд.

2. Скринінгові тести (Вас можуть попросити закривати вуха по черзі, щоб дізнатися, як добре ви чуєте слова, вимовлені з різною гучністю).

3. Тест з використанням камертона.

4. Аудіологічні тести.

Диференційний діагноз пресбіакузиса проводиться з наступними захворюваннями

• ототоксична втрата слуху;

• невринома слухового нерва;

• хронічний гнійний середній отит.

Лікування пресбіакузиса

Медикаментозне лікування спрямоване переважно на поліпшення кровопостачання або пом'якшення симптомів захворювання. Хворим призначають ноотропні препарати, при сильному шумі в вухах - циннаризин. Використовують також фізіотерапевтичні методи: лікувальну фізкультуру для шийноплечової області та вестибулярного апарату, інгаляції карбогену.

Реабілітація включає використання слухопротезування (застосування слухового апарату, кохлеарних імплантатів), а також додаткових засобів реабілітації (навушники для телевізора, телефони для людей зі зниженим слухом та інші).

Слухові апарати та допоміжні пристрої

Якщо буде встановлено, що слуховий апарат може бути корисним, отоларинголог проведе кілька тестів, щоб визначити тип слухового апарату, який найкращим чином зможе поліпшити слух. Ступінь поліпшення варіюється в залежності від причини і ступеня втрати слуху. Іноді слуховий апарат повинен бути замінений іншою моделлю, якщо втрата слуху прогресує.

Кохлеарні імплантати

Для деяких людей з дуже важкою втратою слуху, кохлеарний імплантант може передати звук безпосередньо до слухових нервових закінченнь.

Профілактика пресбіакузиса

• якомога рідше перебувати в галасливих компаніях та місцях з різкими гучними звуками;

• надягати навушники або беруші при роботі з дуже гучними приладами;

• раціонально лікувати вушні захворювання, особливо інфекційного характеру;

• приймаючи певні лікарські засоби, в разі погіршення слуху, потрібно відразу сказати про це лікарю для їх заміни;

• при наявності обтяжуючого захворювання (гіпертонія, атеросклероз), лікувати основну хворобу.

Прогноз при пресбіакузисi залежить від часу появи перших ознак захворювання та швидкості прогресування процесу.

Які вікові зміни можна розглядати, як допустимі, що не виходять за рамки норми, а які слід вважати патологічними? Чітку межу провести досить складно і найбільш прийнятне наступне формулювання: «нормальні вікові зміни» не повинні супроводжуватися значним погіршенням розбірливості мови і характеризуються збереженням соціального слуху.

Дуже важливу роль відіграє навчання правильному спілкуванню як самої літньої людини та і членів її сім'ї.

Поради людині, яка розмовляє зі слабочуючим

• Перед тим як почати розмову залучіться увагою співрозмовника, наприклад, назвіть по імені або торкніться його (її).

• Говоріть повільніше та чіткіше, ніж Ви говорите зазвичай.

• Говоріть голосніше, ніж зазвичай, але не кричіть.

• Якщо людина, до якої ви звертаєтеся, не розуміє Вас, не повторюйте Ваші слова багаторазово, краще перебудуйте фразу, донесіть сенс іншими словами.

• Не їжте під час розмови, не закривайте рот руками.

• Пам'ятайте, що Ваш співрозмовник погано розрізняє слова в шумі, вимкніть телевізор… під час бесіди.

При виявленні вищеописаних симптомів звертайтеся за кваліфікованою допомогою до ЛОР-лікаря.

КОНТАКТИ

Адреса

м. Київ,
вул. Дегтярівська 33 А, 5 пов.

Виклик 24/7

lifecell logo
(093) 227 27 57
© ЛОР Клініка 2019
Web-cтудия ArtReaktor.com