Ларингофарингеальний рефлюкс (ЛФР) - патологічний рефлюкс, при якому вміст шлунка потрапляє в глотку. Пошкоджуючі властивості рефлюктата проявляються, перш за все, в дії соляної кислоти та пепсину на слизову оболонку стравоходу, глотки і гортані. Причиною є розлад функціонування верхнього стравохідного сфінктера.
Рефлюкс (лат. Refluo - текти назад) – зворотній рух вмісту порожнистих органів у порівнянні з нормальним його рухом.
Субстанція, що рухається в зворотному до природнього напрямку в результаті рефлюксу, називається рефлюксат, або рефлюктат.
У літературі зустрічається кілька синонімів ЛФР: фаринголарингеальний рефлюкс, ларингіт рефлюксу, гортанний рефлюкс, гастрофарингеальний рефлюкс, глотковофарингеальний рефлюкс, верхньостравохідний рефлюкс, позастравохідний рефлюкс, атиповий рефлюкс.
Розвитку ЛФР сприяють:
• зайва вага,
• стрес,
• підвищення внутрішньочеревного тиску (при вагітності, тривалому вимушеному положенні тіла),
• особливості харчування (вживання жирної їжі, алкоголю, шоколаду, напоїв, що містять кофеїн та ін.),
• застосування лікарських препаратів, що знижують тонус гладких м'язів (нітрати, блокатори кальцієвих каналів, β-адреноміметики, стероїди, теофілін) та ін.
Патологія у дітей розвивається частіше в дитячому віці, коли м'язові кільця ще не сформовані повністю, а за рахунок постійного лежання кислота має вільний доступ до стравоходу і гортані.
Тому рекомендується після годування потримати дитину «стовпчиком», дочекавшись виходу повітря.
Симптоми ЛФР
Основними симптомами ЛФР є такі респіраторні скарги, як:
• біль або печіння в горлі;
• хронічний кашель;
• надмірне відхаркування слизу;
• дисфонія (порушення голосу);
• дисфагія (розлад акту ковтання);
• комок у горлі;
• вертикальний (денний) рефлюкс;
• ларингоспазм.
Печія, як симптом, може супроводжувати ЛФР, що необхідно враховувати при зборі анамнезу. Існує 2 варіанти клінічної картини ЛФР: з печією та без неї; при цьому відсутність печії не виключає ЛФР.
У дітей ларингофарингеальний рефлюкс проявляється симптомами:
• «гавкаючий» хронічний кашель;
• гучне дихання;
• тимчасова зупинка дихання, переважно уві сні;
• рясне і часте зригування;
• відмова від їжі;
• повільний набір ваги.
У дитини ларингофарингеальний рефлюкс небезпечний виникненням вушних інфекцій, накопиченням рідини в середньому вусі, зміною голосу, утворенням виразок. Ознаки захворювання не можна залишати без уваги, особливо у немовлят, які не можуть розповісти про неприємні і болючі відчуття.
Вважають, що ЛФР може відігравати важливу роль в патогенезі таких захворювань гортані, як:
• вузлики голосових складок,
• функціональні порушення голосового апарату,
• контактні виразки та гранульоми,
• набряк Рейнке,
• рецидивуючий респіраторний папіломатоз,
• рубцевий стеноз,
• злоякісні пухлини гортані.
Діагностика ЛФР
Діагноз ЛФР грунтується на скаргах пацієнта, даних ларингоскопії та об'єктивного дослідження, а також морфологічного вивчення операційного матеріалу.
Всі перераховані вище симптоми не є специфічними, так як можуть виникати при гострих респіраторних вірусних інфекціях, підвищеному голосовому навантаженні, алергії, палінні, зловживанні алкоголем і т. д., що ускладнює діагностику. Різноманітність скарг та ларингоскопічні проявів при ЛФР послужили причиною розробки різних тестів, опитувальників та оціночних таблиць для попередньої діагностики ЛФР.
На підставі даних ларингоскопії була розроблена спеціальна Шкала рефлюксних ознак (ШРО), яка включала 8 характерних ларингоскопічних симптомів із загальною оцінкою їх тяжкості від 0 до 26 балів. Наявність більше 7 балів за ШРО у більшості обстежених корелює з позитивними даними езофагеального добового рН-моніторингу і дозволяє припускати наявність ЛФР.
Стандартними методами діагностики ЛФР є рентгенконтрастне дослідження стравоходу з барієм, фіброезофагоскопія та добова рН-метрія з одночасним використанням двох зондів (глоткового та стравохідного) і внутрішньостравохідна імпедансометрія.
Інформативним є імунологічне дослідження з метою виявлення пепсину в слині. Це високочутливий неінвазивний метод, який дозволяє виявити ЛФР при мізерних клінічних проявах.
Незважаючи на велику кількість розглянутих теорій виникнення патологічного рефлюксу, а також запропонованих діагностичних алгоритмів та заходів, до теперішнього часу ця проблема далеко не вирішена. Не існує специфічних вражень гортані при ларингофарингеальному рефлюксі, тому діагностика цієї патології повинна бути комплексною і включати в себе як ЛОР-методи обстеження, так і гастроентерологічні.
Лікування ларингофарингеального рефлюксу
Дорослим лікувати ларингофарингеальний рефлюкс потрібно одночасно зі зміною способу життя й усуненням провокуючих захворювання факторів. Буде потрібно дотримуватися таких умов:
1. Необхідно кинути палити, так як паління провокує рефлюкс.
2. Не носити тісного одягу.
3. Уникати фізичного навантаження відразу після їжі.
4. Не лягати горизонтально відразу після їжі та планувати Ваш день так, щоб останній прийом їжі був за три-чотири години до сну.
5. Піднімати головний кінець Вашого ліжка, особливо, якщо у Вас є захриплість вранці.
6. Обмежити вживання червоного м'яса, вершкового масла, яєць та будь-яких продуктів з кофеїном.
7. Повністю виключити смажену їжу, жирне м'ясо, цибулю, помідори, фруктові соки, особливо цитрусові, газовані напої, алкоголь, м'яту, шоколад.
Крім змін в образі життя для лікування ларингофарингеального рефлюксу можуть призначатися лікарські засоби:
• інгібітори протонної помпи, які допоможуть зменшити кількість шлункової кислоти;
• Н2-блокатори, які також зменшують кількість шлункової кислоти;
• прокінетичні засоби для збільшення поступального руху ШКТ і збільшення тиску нижнього стравохідного сфінктеру;
• гастропротектори для захисту пошкоджених слизових оболонок;
• антациди, що допомагають нейтралізувати кислоту.
Показаннями до оперативного лікування ЛФР є відсутність результатів від консервативного лікування впродовж 6 місяців і стани, що загрожують життю, такі як: ларингоспазм, рубцевий стеноз гортані, астма, передракові стани та рак гортані. Для хірургічного лікування в основному використовують фундоплікацію по Ніссену.
Будьте уважні до свого організму і ведіть здоровий спосіб життя!
