Паратонзилярний, або навколомигдаликовий абсцес (флегмозна ангіна, паратонзиліт) - гострий запальний процес, локалізований в навколомигдаликовій клітковині.
Причини виникнення паратонзилярного абсцесу
Виникає в результаті поширення запального процесу з піднебінних мигдаликів при ангіні. Найчастіше односторонній. Також може з'явитися при тривалих хронічних інфекційних процесах, які нераціонально лікувалися:
• хронічний тонзиліт;
• захворювання зубів і ясен (ускладнене прорізування зубів мудрості, наявність запалення в або навколо корінних зубів нижньої щелепи);
• хронічні синусити інфекційного походження;
• запалення слизових оболонок носової порожнини, гортані і горла алергічного походження;
• травми слизової оболонки ротової порожнини.
Група ризику формується з таких людей:
• з ослабленим імунітетом;
• з наявністю порушень обміну речовин;
• завзятих курців;
• зловживаючих алкоголем;
• з неповноцінним харчуванням;
• проживаючих в несприятливих кліматичних або соціальних умовах.
Види паратонзилярних абсцесів:
• передній - найбільш поширений; запалення локалізується між піднебінно-язикової дужкою і верхнім полюсом мигдалика;
• задній - вражає область між мигдаликом і піднебінно-глотковою дужкою; небезпечний високою ймовірністю переходу запального процесу на гортань, що значно утруднює дихання;
• нижній - локалізується у нижнього полюса мигдалика; виникає переважно через проблеми із зубами й яснами;
• зовнішній - гостре запалення; локалізується ззовні мигдалика; зустрічається найбільш рідко; також найбільш небезпечний через можливість прориву гною в м'які тканини шиї, що загрожує серйозними ускладненнями.
Симптоми паратонзилярного абсцесу:
• біль в горлі, зазвичай односторонній або більш виражений з одного боку; може віддавати у вухо, зуби;
• підвищення температури тіла до 39-40°С;
• погане загальне самопочуття (слабкість, розбитість, головний біль);
• утруднене ковтання, відчуття клубка в горлі;
• збільшення підщелепних лімфовузлів, іноді з одного боку;
• поганий запах з рота;
• порушення фонації (гугнявість);
• утруднене відкривання рота через тризм м'язів (тонічна судома жувальної мускулатури, зумовлена подразненням трійчастого нерва);
• біль в шиї при поворотах, нахилах голови;
• при великих розмірах абсцесу (гнійника) може спостерігатися задишка (утруднене дихання).
Діагностика паратонзилярного абсцесу:
• аналіз скарг та анамнезу захворювання;
• загальний огляд;
• фарингоскопія (огляд горла);
• ларингоскопія (огляд гортані);
• додаткові методи: УЗД м'яких тканин шиї, комп'ютерна томографія шиї.
Лікування паратонзилярного абсцесу
Консервативне лікування є ефективним впродовж початкової стадії хвороби. При переході захворювання в другу стадію (тобто коли вже формується абсцес) консервативних методів виявляється недостатньо: необхідно використовувати хірургічний метод - розтин абсцесу. Операція проводиться в стаціонарі під місцевою анестезією. Потім порожнину абсцесу очищують дезинфікуючим розчином впродовж декількох днів.
Іноді пацієнтам рекомендоване видалення абсцесу разом з мигдаликом-абсцестонзилектомія, для виконання якої у хворих з абсцедуючою або інфільтративною формами паратонзиліту наступні показання:
• багаторічне рецидивне протікання ангіни, що свідчить про наявність у хворого хронічного тонзиліту;
• повторні паратонзиліти в анамнезі;
• несприятлива локалізація абсцесу, наприклад бічна, коли його не вдається ефективно розкрити і дренувати;
• відсутність змін стану хворого (важкий, або тяжкість наростає) навіть після розтину абсцесу і отримання гною;
• поява ознак ускладнення паратонзиліту- сепсису, парафарингіту, флегмони шиї, медіастиніту.
Крім хірургічного лікування, хворий проходить антибактеріальну терапію, приймає знеболюючі, жарознижуючі, протинабрякові препарати. Обов'язковою мірою є регулярне полоскання горла антисептичними розчинами. Для прискорення загоєння рани використовують фізіотерапію.
Ускладнення паратонзилярного абсцесу
Дане захворювання є надзвичайно небезпечним через високу ймовірність попадання гною в більш глибокі тканини шиї і розвитку:
• флегмони (гнійне запалення м'яких тканин шиї);
• медіастиніту (запалення тканин грудної порожнини);
• сепсису (зараження крові);
• гострого стенозу гортані (звуження просвіту гортані та задухи).
Профілактика паратонзилярного абсцесу полягає в усуненні причин його виникнення, загальному зміцненні імунітету і особливої уважності у людей з груп ризику (дивіться вище).
Як Ви могли зрозуміти, прочитавши цей матеріал, паратонзилярний абсцес є досить серйозним захворюванням.
Тому будьте уважні до себе і своїх близьких та, в разі необхідності, звертайтеся до ЛОР-лікаря вчасно!
