Тимпаносклероз (ТС) - особлива форма склерозу слизової оболонки барабанної порожнини, яка проявляється утворенням у ній так званих тимпаносклеротичних бляшок - щільних брудно-білих вогнищевих потовщень.
Тимпаносклероз (псевдоотосклероз, склероотит) - фіброзуюча форма середнього отиту, яка є результатом катарального запалення слизової оболонки середнього вуха і характеризується розростанням сполучної тканини в слизовій оболонці середнього вуха з подальшим її гіалінозом, звапнінням та окостенінням, що призводить до ураження звукопровідного апарату вуха та приглухуватості. Тимпаносклеротичні зміни зустрічаються при будь-яких формах хронічного середнього отиту (ХСО) і є ознакою доброякісного перебігу хронічного запалення.
Причини тимпаносклерозу
Визначальними факторами розвитку тимпаносклерозу є гострі або хронічні катаральні або гнійні запалення середнього вуха.
До теперішнього часу неможливо пояснити, чому у одних пацієнтів спостерігається швидке прогресування захворювання після одноразового короткочасного епізоду гноєтечі з вуха, а у інших - немає ніяких ТС проявів навіть при частих та тривалих загостреннях ХСО.
Сприятливими факторами є:
• періодичні або постійні обструкції слухової труби;
• наявність хронічної перитубарної інфекції в області лімфоаденоїдної тканини;
• індивідуальна схильність до перетворення сполучної тканини в рубцево-склеротичну;
• порушення обміну речовин, що ведуть до пансклерозу, збільшення вмісту холестерину і сечовини в крові;
• алергічні реакції;
• часті запальні захворювання верхніх дихальних шляхів.
Виникнення приглухуватості обумовлено комбінацією декількох причин: наявність перфорації барабанної перетинки, обмеження рухливості зміненої барабанної перетинки, дефекти оссикулярного ланцюга та, що найбільш характерно для даного захворювання, обмеження рухливості або повне фіксування слухових кісточок вогнищами ТС.
Класифікація тимпаносклерозу
1. За поширеністю процесу:
• I тип - барабанна перетинка, молоточок і передньо-верхній відділ барабанної порожнини;
• II тип - коваделко і коваделково-стремінне зчленування;
• III тип - стремінце і область вікна присінка.
2. За наявністю перфорації барабанної перетинки:
• відкритий - є перфорація (прорив);
• закритий - відсутня перфорація.
3. За періодом виникнення:
• первинний - є одним з безпосередніх результатів тривалого запального процесу в середньому вусі;
• вторинний - розвивається через тривалий час, іноді через десятки років.
Клінічна картина тимпаносклерозу
Діагностика цього патологічного процесу не має труднощів, адже для тимпаносклерозу характерна типова клінічна картина. Вона зводиться до наступних симптомів:
• пацієнт скаржиться на стійке зниження слуху на одне або обидва вуха, яке іноді супроводжується шумом у вухах;
• при отоскопії виявляються рубцеві зміни барабанної перетинки, у 60-70% хворих видно її перфорацію;
• при аудіометрії реєструється туговухість по кондуктивному типу, рідше - за змішаним.
Тимпаносклероз, симптоми якого досить типові, не викликає ускладнень при постановці клінічного діагнозу та проведенні диференційної діагностики.
Лікування тимпаносклерозу
Якщо захворювання має обмежену форму, то можливе консервативне лікування, яке включає:
• продування слухової труби по Політцеру;
• пневмомасаж барабанної перетинки;
• парентеральне (внутрішньом'язове) введення таких біостимуляторів як алое та склоподібне тіло;
• транстубарне введення емульсії гідрокортизону, хімотрипсину (катетеризація слухової труби);
• фізіотерапевтичні процедури - УВЧ, електрофорез, сеанси лазеротерапії, масаж тубарних валиків за допомогою ультразвуку, сеанси віброакустичної терапії, енауральний фонофорез розсмоктуючого препарату лідази;
• вітаміни групи В і кокарбоксилази (вітаміноподібний препарат).
Більшість авторів сходиться на думці, що хірургічне лікування є найбільш ефективним способом реабілітації хворих, які страждають ТС, хоча віддалені результати не завжди є задовільними. Мета хірургічного втручання - поліпшення слуху і санація середнього вуха. Успіх операції та стабільність результатів багато в чому визначаються виразністю ТС процесу, локалізацією та характером вогнищ, збереженням та рухливістю елементів ланцюга слухових кісточок, а також станом слухової труби. Лікування може бути одноетапним та багатоетапним. Хірургічне втручання включає видалення патологічних утворень з порожнини середнього вуха, мобілізацію збережених елементів звукопровідного ланцюга, реконструкцію оссикулярного ланцюга та відновлення барабанної перетинки.
Основними втручаннями при ТС є наступні:
• тимпанопластика (мірингопластика) - при осередках ТС, які не фіксують ланцюг слухових кісточок;
• тимпанопластика (мірингопластика) з мобілізацією ланцюга слухових кісточок за допомогою видалення ТС комплексів;
• тимпанопластика (мірингопластика) з оссикулопластикою дефектів слухового ланцюга після видалення ТС комплексів;
• стапедотомія та реконструкція звукопровідного ланцюга при фіксації стремінця.
Профілактикою тимпаносклерозу є своєчасне і раціональне лікування отиту середнього вуха. Подібні профілактичні дії дозволяють уникнути інвалідності.
Тому в разі погіршення слуху, важливо негайно звернутися до ЛОР-лікаря.
