Синехії порожнини носа - це аномальні зрощення, спайки (перемички), які утворені сполучною, хрящовою або кістковою тканиною, і з'єднують протилежні стінки слизової порожнини носа. Основним проявом є перешкодження диханню в більшій чи меншій мірі.
При нормальній роботі дихальної системи повітря, що вдихається через носові ходи, зігрівається і зволожується, а також очищається від пилу та ін. забруднень, які осідають на слизовій оболонці носа і виводяться віями епітелію. Якщо ж вдихати холодне та «брудне» повітря- це небезпечно різними захворюваннями дихальної системи.
Види синехій
1. За періодом виникнення:
• вроджені;
• набуті.
2. За типом тканини:
• сполучнотканинні;
• хрящові;
• кісткові.
3. За локалізацією:
• передні (в присінку носа),
• серединні (між носовою перегородкою і носовими раковинами),
• задні (в районі хоан, носоглотки).
4. За поширеністю:
• односторонні,
• двосторонні.
Причини виникнення синехій носа
Вроджені синехії носа утворюються в результаті неправильного формування лицьового черепа у плода. Також причиною появи сполучних тканин може бути вроджений сифіліс. Найчастіше деформації носа вродженого типу виникають в задній частині носової порожнини біля хоан.
Набуті синехії носа можуть утворитися через різні негативні фактори:
• травми носа (що сприяють тому, що в порожнині носоглотки утворюються рубці та грануляції);
• опіки термічного або хімічного походження;
• ураження організму інфекційними захворюваннями (дифтерія, скарлатина, сифіліс, склерома та ін.);
• після проведення коагуляції в носовій порожнині (для зупинки кровотеч);
• після видалення поліпів, пухлин, корекції носової перегородки та ін.
Симптоми синехій в носовій порожнині
Якщо зрощення невеликі, тоненькі, то носовому диханню вони практично не перешкоджають. Тому зовні такі утворення ніяк не проявляються. Однак в разі істотних зрощень у різних порожнинах носа у хворого можуть проявлятися такі симптоми:
• затруднення дихання;
• гугнявість голосу;
• суттєве погіршення нюху, часто і зовсім його відсутність;
• запальні процеси в носових пазухах - синусит або гайморит.
Утруднене носове дихання - це вагомий привід відвідати ЛОР-лікаря, особливо якщо воно супроводжується іншими симптомами. Ознаки можуть відрізнятися і залежати від того, де саме розташовуються синехії в порожнині носа:
• якщо зрощення виникло в середній частині порожнини носа, то звичайні симптоми супроводжуються захворюваннями вуха або горла, головним болем;
• при появі синехій у верхніх відділах носа може бути виділення густого слизу, який важко висякати. У таких хворих крім нюху може бути втрата смаку.
Вроджені патології носа зазвичай діагностують до року. У грудних дітей синехії в носі викликають порушення смоктання, якщо носові ходи повністю перекриваються. При народженні у дітей з синехіями носу спостерігається відсутність крику та першого вдиху, порушення дихання, неспокій та ціаноз обличчя. У новонароджених вроджені синехії в носі можуть потребувати невідкладного оперативного втручання, так як важкі порушення дихальної системи можуть загрожувати життю дитини.
Діагностика синехій порожнини носа
1. Аналіз скарг та анамнезу захворювання.
2. Аналіз анамнезу життя.
3. Огляд порожнини носа.
4. Ендоскопічний огляд носа.
5. Комп’ютерна томографія, контрастна рентгенографія.
Лікування синехій порожнини носа
Лікування синехій порожнини носа тільки хірургічне, але воно показане лише в тих випадках, коли дихання істотно порушене. Оперативне втручання з метою лікування може в той же час спровокувати нові, ще більш важкі, дефекти при рубцюванні післяопераційних ранок. Тому воно показане виключно при таких порушеннях в диханні, які загрожують життю або істотно погіршують його якість, наприклад, у новонароджених, коли нормальна циркуляція повітря в носовій порожнині необхідна для можливості харчуватися. Метою операції є розсічення синехій порожнини носа, яке може проводитися відкритим або ендоскопічним методом. Сполучнотканинні синехії видаляються скальпелем, хрящові - конхотомом, а кісткові - долотом. При цьому може виникати необхідність і у втручанні на нижніх носових раковинах: резекція, остеоконхотомія та ін. Ендоскопічне розсічення синехій порожнини носа має більш щадний характер, вимагає лише місцевої анестезії та дозволяє скоротити реабілітаційний період. Під час подальшого рубцювання з метою уникнення можливих повторних зрощень в носову порожнину вводиться перчаточна гума, спеціальна фольга, целулоїд або мазеві турунди, які повинні знаходитися в ній до повного загоєння тканин (іноді до 6-ти місяців), запобігаючи їхньому надмірному розростанню.
Післяопераційний прогноз та профілактика синехій порожнини носа
Хоча за допомогою розтину досить ефективно вдається вирішити проблему синехій, їх відмінною особливістю є висока частота рецидивування (повторів). При цьому є ймовірність утворення більш масивних зрощень, які здатні призвести до деформації носа.
Знизити частоту рецидивів можна за допомогою заходів профілактики. Слід своєчасно лікувати запальні та інфекційні захворювання носа. При травмах носа слід негайно відвідати оториноларинголога, так як травми - це один з основних факторів ризику утворенння синехій.
У післяопераційний період пацієнт повинен обов'язково проходити регулярний огляд у ЛОР-лікаря не рідше ніж раз на три місяці. Необхідно регулярно проводити риноскопію та контрольну акустичну ринометрію або риноспірометрію.
У будь-якому випадку, при встановленні у Вас наявності синехій не варто хвилюватися! Зверніться за допомогою до ЛОР-лікаря!
