Мукоцелє приносових пазух - кістоподібне розширення придаткових пазух носа, що виникло в результаті їх розтягування накопиченням серозної рідини (мукоцелє) або гною (піоцелє).
Вважається, що це захворювання властиво для тих пазух, які мають вузькі вивідні канали або отвори. До таких належать лобові пазухи, клітини решітчастого лабіринту та основна пазуха. Однак, ураження верхньощелепної пазухи також зустрічаються.
Перебіг захворювання зазвичай дуже повільний, спочатку не супроводжується жодними суб'єктивними відчуттями або об'єктивними ознаками. Від моменту травми або запального процесу до появи перших ознак захворювання проходить 1-2 роки, а іноді 15-20 років. Враховуючи агресивний ріст, перебіг захворювання супроводжується вираженими змінами анатомії прилеглих областей.
Головна причина утворення мукоцелє - закриття вустя або всієї вивідної протоки, що веде з придаткової порожнини в ніс. Порушення прохідності вивідних отворів найчастіше є наслідком травми кісток обличчя, рідше результатом запальних змін слизової оболонки придаткових пазух з подальшою облітерацією їх вивідних отворів. Слизоподібна рідина, що безперервно утворюється, поступово накопичується та починає тиснути на слизову оболонку і кісткові стінки порожнини, які атрофуються, стоншуються та частково розсмоктуються.
Мукоцелє, не зустрічаючи опору з боку кісткової стінки пазухи внаслідок її потоншення та поширюючись в сторону орбіти, захоплює за собою кісткову стінку пазухи, що стала податливою та відтискає її до очниці. По мірі стоншування та розсмоктування кісткових стінок мукоцелє поширюється на сусідню пазуху. По мірі збільшення розмірів мукоцелє та значного руйнування орбітальної стінки пазухи грижеподібне випинання стає цілком помітним при огляді, а при промацуванні визначається флуктуація.
Руйнування кісткових стінок орбіти та механічний тиск мукоцелє на вміст очниці позначаються, в першу чергу, на положенні очного яблука. У цих випадках кидається в очі випинання очного яблука та зміщення його в ту чи іншу сторону, залежно від того, яка з пазух вражена.
Виділяють 4 типи мукоцелє:
• лобне;
• заднє;
• сфеноїдальне;
• максилярне.
Симптоми мукоцелє
1. Латентний період протікає без симптомів. Захворювання неможливо визначити ні за скаргами пацієнта, ні по об'єктивній діагностиці. Іноді пацієнт може вказати на періодичні виділення з одного боку носа, які відбуваються через тимчасове відкриття вивідного каналу. Якщо в цей період приєднується інфекція, то з’являються запальні симптоми, як при гнійному синуситі (біль та почуття розпирання в запаленій пазусі, головний біль, гнійні виділення з носа).
2. Період виходу кісти за межі пазухи:
• припухлість у верхньовнутрішньому куті очниці;
• екзофтальм (випинання очних яблук);
• диплопія (двоїння в очах);
• помутніння зору;
• сльозотеча з ока в результаті здавлення сльозовивідних шляхів;
• невралгічний біль, що іррадіює в очну ямку, верхню щелепу, зуби (стиснення чутливих нервів 1 гілки трійчастого нерва);
• рідкі виділення з носа, іноді з домішкою крові;
• закладеність носа;
• набряк обличчя, шиї;
• почервоніння обличчя;
• парестезії;
• асиметрія частин обличчя;
• неприємний запах у носі;
• зниження нюхової чутливості.
3. Стадія ускладнень.
А. Запальні ускладнення:
• піоцеле;
• емпієма сусідніх пазух та тканин;
• зовнішня нориця (частіше в області верхньовнутрішнього кута орбіти);
• внутрішньочерепні ускладнення (екстра-або субдуральний абсцес, гнійний менінгіт, менінгоенцефаліт, абсцес головного мозку, тромбоз верхнього сагітального або печеристого синуса).
2. Механічні ускладнення (обумовлені тиском мукоцеле на анатомічні утворення, що знаходяться з ним у безпосередньому контакті):
• атрофія та дегенерація сусідніх анатомічних утворень;
• зміщення, деформація та порушення функції очного яблука і слізних органів (сльозотеча, вторинний дакріоцистит, диплопія, епіфора та ін.).
Діагностика мукоцелє
Мукоцелє приносових пазух діагностується отоларингологом. При наявності ускладнень з боку очей необхідна консультація офтальмолога, при неврологічних симптомах - невролога.
Діагностика грунтується на:
• скаргах пацієнта;
• огляді;
• риноскопії;
• рентгенологічному дослідженні;
• КТ та МРТ приносових пазух;
• УЗД;
• діафаноскопії;
• діагностичній пункції.
Диференціальну діагностику мукоцелє проводять з:
• остеомою;
• остеосаркомою;
• сифілітичним остеоперіоститом;
• гумою, первинно локалізованою в даній області;
• дермоїдною кістою;
• менінгоцелє;
• енцефалоцелє;
• іншими новоутвореннями даної області.
Лікування мукоцеле приносових пазух тільки хірургічне. Можливе ендоскопічне втручання або відкритий доступ. Проводиться розтин порожнини мукоцелє та накладення великого співустя між ним і порожниною носа. По ходу операції слід усунути всі виявлені причини, які могли призвести до розвитку даного стану.
Медикаментозне лікування проводиться одночасно з хірургічним. Лікар призначає пацієнтові протизапальні, протинабрякові препарати й антибіотики.
Профілактика мукоцелє:
• раціональне лікування інфекційно-запальних захворювань носоглотки;
• попередження травмування носа;
• корекція носової перегородки при її викривленні;
• видалення пухлин та чужорідних тіл носа.
Прогноз при мукоцелє
При своєчасно проведеному хірургічному лікуванні мукоцелє має сприятливий прогноз. Розвиток ускладнень погіршує одужання.
