м. Київ, вул. Дегтярівська 33 А, 5 пов.
lifecell logo(093) 227 27 57Подзвоніть нам! 24/7

Лабіринтит. Внутрішній отит.

Лабіринтит (водянка лабіринту внутрішнього вуха, внутрішній отит, запалення внутрішнього вуха) - це запалення внутрішнього вуха, що розвивається внаслідок проникнення в нього мікроорганізмів, токсинів.

Внутрішнє вухо лежить в піраміді скроневої кістки, складається з системи пов'язаних між собою порожнин, яку називають лабіринтом. Він включає кістковий та перетинчастий відділи. Кістковий лабіринт замурований в товщі піраміди, перетинчастийлабіринт лежить всередині кісткового і повторює його обриси.

Внутрішнє вухо представлене:

• присінком (центральний відділ) та півколовими каналами (задній відділ), вони є периферичним відділом вестибулярної сенсорної системи;

• завитком (передній відділ), в якому розташовується слуховий рецепторний апарат.

Запальні зміни внутрішнього вуха при лабіринтиті призводять до ураження рецепторного апарату обох аналізаторів (переднього, заднього і центрального відділів), що клінічно проявляється поєднанням слухових та вестибулярних порушень.

Класифікація лабіринтиту

1. За механізмом виникнення:

• тимпаногенний - інфекція проникає з середнього вуха;

• менінгогенний - поширення інфекції з оболонок головного мозку при менінгіті;

• гематогенний - занесення інфекції в судини лабіринту з током крові;

• травматичний - внаслідок ускладнення травми вуха або черепа.

2. За типом запалення:

• серозний - характеризується вираженими ексудативними змінами зі збільшенням кількості ендолімфи, появою в ній фібрину та клітин крові;

• гнійний - відбувається лейкоцитарна інфільтрація, стихання запалення супроводжується утворенням грануляцій;

• некротичний - виникає при порушенні кровопостачання тієї чи іншої ділянки лабіринту за рахунок тромбозу або здавлення гілок слухової артерії.

3. За поширеністю запального процесу:

• обмежений;

• дифузний.

4. За характером збудника:

• бактеріальний (специфічний та неспецифічний);

• вірусний;

• грибковий.

5. За характером перебігу:

• гострий (гострий серозний лабіринтит характеризується стиханням запалення через 2-3 тижні; гострий гнійний лабіринтит може мати затяжний перебіг або перейти в хронічну форму);

• хронічний лабіринтит - відрізняється поступовим розвитком симптоматики; можливий його латентний, практично безсимптомний, перебіг.

Причини виникнення лабіринтиту:

• ускладнення захворювань бактеріальної / вірусної природи (найчастіше при наявності інфекційного вогнища поблизу з внутрішнім вухом (гострий середній отит, менінгіт));

• травма вуха, тупа черепно-мозкова травма скронево-тім'яної області;

• ускладнення операції на середньому і внутрішньому вусі;

• загальні інфекційні захворювання (епідемічний паротит, простий та оперізуючий герпес, сифіліс).

Симптоми лабіринтиту:

1. Сильне запаморочення, яке поєднується іноді з нудотою та блюванням. Для лабіринтита характерне системне запаморочення (ілюзорне відчуття обертання предметів навколо хворого або обертання самого хворого). Запаморочення виникає нападоподібно- від кількох секунд - хвилин (хронічний перебіг) до декількох годин (гострий або загострений перебіг).

Запаморочення з'являється / посилюється при будь-якому русі голови (при поворотах), при сяканні, чханні, натисканні на вухо.

2. Шум у вусі.

3. Зниження слуху (аж до повної глухоти).

4. Порушення рівноваги та координації рухів.

5. Спонтанний ністагм.

6. Вегетативні порушення: зміна кольору шкірних покривів (блідість або почервоніння), блювання, нудота, брадикардія або тахікардія, дискомфорт в серцевій області.

Діагностика лабіринтиту:

• аналіз скарг та анамнезу захворювання;

• отоскопія;

• аудіометрія;

• вестибулометрія;

• електроністагмографія (реєстрація руху очних яблук);

• комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія або рентгенографія скроневої кістки;

• консультація невролога, нейрохірурга при потребі.

Диференційний діагноз лабіринтиту проводиться з такими захворюваннями:

• хвороба Меньєра;

• абсцес мозочка;

• атаксія;

• кохлеарний неврит;

• отосклероз;

• невринома слухового нерва;

• менінгіт;

• доброякісні позиційні запаморочення.

Лікування лабіринтиту

У всіх випадках необхідна термінова госпіталізація з метою уточнення діагнозу і призначення правильного лікування. Вибір методу лікування (консервативний або хірургічний) залежить від форми захворювання.

При обмеженому серозному лабіринтиті проводиться комплексне консервативне лікування, метою якого є попередження переходу серозної стадії запалення в гнійну.

Воно включає призначення антибактеріальних і протизапальних препаратів, медикаментів, що поліпшують кровообіг внутрішнього вуха, нейропротекторів, гіпосенсибілізуючих засобів. Купірування нападів запаморочення при лабіринтиті проводиться вестибулолітиками (беллатамінал, бетагістин).

У разі дифузного серозного або ж гнійного лабіринтиту, що розвинувся на фоні гострого або загострення хронічного гнійного середнього отиту, хворому показана операція антромастоїдотомія або сануюча загальнопорожнинна операція. Мета її - елімінація (усунення) гнійного вогнища з області середнього та внутрішнього вуха. Впродовж 5-7 днів до планованої операції хворий повинен пройти курс консервативної терапії.

Якщо лабіринтит обмежений, але має фістулу, хворому також показане хірургічне лікування, мета якого - усунення інфекційно-запального процесу в барабанній порожнині.

При наявності внутрішньочерепних ускладнень лабіринтита показана лабіринтектомія (видалення лабіринту) з дренуванням порожнини черепа.

Стійкі порушення слуху в результаті перенесеного лабіринтита потребують корекції за допомогою слухопротезування або шляхом проведення слуховідновлювальної операції (кохлеарної імплантації). З метою вибору оптимальної для пацієнта методики слухової реабілітації необхідна консультація сурдолога та слухопротезиста.

Ускладнення лабіринтиту:

• периферичний неврит лицьового нерва;

• мастоїдит;

• петрозит;

• туговухість або повна втрата слуху;

• внутрішньочерепні ускладнення (менінгіт, енцефаліт, абсцес головного мозку).

Прогноз при лабіринтиті

При серозному лабіринтиті туговухість має зворотний характер. При гнійному лабіринтиті масова загибель слухових рецепторів призводить до стійких порушень слуху аж до глухоти.

Профілактика лабіринтиту

Потрібно пам'ятати про всі профілактичні заходи. Найголовніше - своєчасне лікування гострої форми отиту середнього вуха. Як правило, саме це захворювання стає відмінною передумовою для прогресування лабіринтита, тому вже при перших симптомах потрібне негайне звернення до ЛОР-лікаря.

КОНТАКТИ

Адреса

м. Київ,
вул. Дегтярівська 33 А, 5 пов.

Виклик 24/7

lifecell logo
(093) 227 27 57
© ЛОР Клініка 2019
Web-cтудия ArtReaktor.com