Кіста - це невелике утворення з тонкими та еластичними стінками, яке заповнене зсередини рідиною. Розмір кісти і розташування можуть бути різними. Внаслідок цього прояви кісти у різних пацієнтів можуть відрізнятися.
Причини розвитку кіст навколоносових пазух
Слизова оболонка пазухи носа має залози, які виробляючи слиз, зволожують слизову оболонку. Залози мають вивідні протоки, які відкриваються на поверхні слизової оболонки. Коли з якоїсь причини протока залози закупорюється, але залоза не припиняє свою роботу, утворюється кіста.
Причинами, що сприяють утворенню кісти у при носових синусах є запальні захворювання слизової носа. Причому ці захворювання зазвичай хронічні.
До них відносяться:
- Хронічний риніт;
- Вазомоторний риніт;
- Алергічний риніт;
- Викривлення носової перегородки.
Крім запальних захворювань порушення відтоку з проток пазух може бути і при аномаліях розвитку порожнини носа. Серед запальних захворювань до причин кіст відносяться і запалення з боку слизової приносових пазух. Це синусити, а також поліпи навколоносових пазух і порожнини носа.
Прояви кіст навколоносових пазух
У ряді випадків пацієнт може взагалі не відчувати будь-яких симптомів. Вони можуть все життя мати кісту пазухи носа і не знати про її існування.
До проявів кісти належать:
- постійна або періодична закладеність носа;
- періодичні або постійні головні болі;
- відчуття дискомфорту в області верхньої щелепи.
У пацієнтів, що займаються водними видами спорту, при зануренні на глибину можуть з'являтися або посилюватися болі в області кісти, що пов'язано з посиленням тиску.
Кіста також проявляється періодичними загостреннями синуситу. Може спостерігатися стікання слизу або слизисто-гнійного вмісту. Причиною цього є зміна положення тіла, при цьому кіста, подразнюючи слизову оболонку, викликає підвищене відділення слизу.
Дані скарги не завжди є ознакою кісти навколоносової пазухи, тому в більшості випадків проводиться додаткове дослідження.
Діагностика кісти навколоносової пазухи
Насамперед для діагностики кісти навколоносової пазухи виконується рентгенологічне дослідження. Для уточнення діагнозу допомагає пункція навколоносової пазухи, яку лікар часто виконує при підозрі, наприклад, на гайморит. При цьому з пазухи отримують рідину жовтуватого кольору, яка і є вмістом кісти. У цьому випадку необхідно тільки уточнити локалізацію кісти, тобто визначити - де саме в пазусі вона знаходиться.
Для цього проводиться додаткове дослідження: рентгенографія придаткових пазух носа, контрастна рентгенографія - коли перед знімком в навколоносові пазухи вводять контрастну речовину, а також найбільш
інформативне дослідження - комп'ютерна томографія. Останній метод дозволяє встановити
розмір кісти з великою точністю, її розташування в пазусі, що важливо для вибору методу її видалення.
Лікування кісти навколоносової пазухи
Лікування кісти навколоносової пазухи хірургічне, тобто проводиться операція з її видалення. Оперативне лікування проводиться тільки за наявності показань, які визначаються лікарем. Як було зазначено, для уточнення діагнозу проводять комп'ютерну томографію навколоносових пазух носа.
Найбільш ефективним методом видалення кісти є мікрогайморотомія по Козлову. Вона полягає в наступному: під губою пацієнта проводиться розріз, після чого передня стінка пазухи розкривається і через цей розріз видаляється кіста. При цьому діаметр отвору в кістковій стінці не перевищує 4-6 мм.
Іншим способом видалення кісти є застосування ендоскопічної техніки. Інструмент при цьому вводиться через ніс. Не потрібно жодних розрізів на обличчі або порожнині рота. Гайморова пазуха має свій природній отвір, через який вона з’єднується з порожниною носа. Через нього і видаляється кіста за допомогою ендоскопічної техніки.
