Що аналізує пластичний хірург перед ринопластикою
Як багато в Києві та по всій Україні красунь! Але як же визначається саме поняття «краса»? Вона легко впізнається, проте важко піддається об’єктивному визначенню. Красу характеризує поєднання таких факторів, як симетрія, естетично привабливі пропорції і співвідношення, які були предметом вивчення протягом століть. Розуміння пропорцій, кутів, вимірювань та їх взаємозв'язків, що вважаються стандартними для привабливого обличчя, допомагає пластичному хірургу усвідомити причини, за якими риси носу даного пацієнта виходять за межі визнаної норми і чому він незадоволений своїм зовнішнім виглядом. Успіх ринопластики залежить від ретельного аналізу носу та оточуючих його структур обличчя.
АНАЛІЗ НОСУ ТА ОБЛИЧЧЯ
Обличчя можна умовно розділити горизонтальними лініями на 3 рівні частини:
1) від межі росту волосся на лобі (тріхіона) до надперенісся (глабелли);
2) від глабелли до основи носа (субназале);
3) від основи носа до підборіддя (ментон).
У свою чергу нижню третину обличчя також можна умовно розділити на 3 частини- одну третину складає верхня губа, а дві третини- нижня губа і підборіддя.
Вертикальними лініями ніс та обличчя також можна розділити на 5 частин– ширина основи носу при цьому дорівнює відстані між внутрішніми кутами очних щілин та ширині кожної з них.
У профіль ніс повинен походити на прямокутний трикутник з пропорціями сторін 3: 4: 5, а його виступання складало 60% його довжини. Носолобний кут починається приблизно на рівні борозни верхньої повіки, а підборіддя по виступанню вперед повинно відповідати нижній губі. Серед цих загальних естетичних правил існують варіації, пов'язані з індивідуальними або етнічними відмінностями; проте значні відхилення можуть пояснити, чому пацієнт незадоволений своїм зовнішнім виглядом. У більшості пацієнтів є асиметрії обличчя та носу, які необхідно обговорити до операції. Ці асиметрії можуть бути непомітні для пацієнтів до операції, але є велика ймовірність, що вони стануть ставитися до них надзвичайно прискіпливо після втручання.
ШКІРА НОСУ
Перед тим, як зробити ринопластику, необхідно оцінити стан шкіри та м'яких тканин, що покривають ніс. Під товстою і жирною шкірою носу погано помітні зміни, виконані в його кістково-хрящовій структурі. Багато хірургів вважають, що, за наявності товстої сальної шкіри, набряк тримається довше, приховуючи остаточний результат операції. Проте шкіра може прилягати щільно, демонструючи найменші деформації та нерівномірності під нею. Шкіра в області носолобного кута зазвичай товстіша, а над горбинкою (рініоном) тонша. Від рініону до кінчика носу шкіра знову стає товстішою і кількість сальних залоз у ній збільшується. Шкіра, що покриває кінчик носу, може бути різною. На крилах носу вона товста, з великою щільністю сальних залоз, а в області колумелли зазвичай тонше, ніж у будь-який інший частині носу.
ВИГЛЯД У ПРЯМІЙ ПРОЕКЦІЇ
У прямій проекції можна оцінити асиметрію носу. Від медіального кінця брови до найбільш виступаючої точки кінчика носу на тій же стороні можна провести плавну криву лінію. Лінія, проведена від перенісся до Ментона, повинна ділити спинку та кінчик носу на рівні частини. У цій проекціі добре видно будь-яке відхилення або поворот зовнішньої частини носу.
Також у цій проекції найкраще оцінювати ширину спинки носу і основи крил носу. Ширина основи крил повинна приблизно відповідати відстані між внутрішніми кутами очних щілин. Якщо основа носу значно ширше, можна запропонувати корекцію цього сегменту.
У прямій проекції кінчик носу має дві визначальні точки, які відповідають зводам нижніх бічних хрящів. Асиметрія склепінь нижніх бічних хрящів буде проявлятися асиметрією в цій проекції, яка може потребувати хірургічної корекції кінчика носу. Також слід зазначити ступінь потовщення кінчика носу. Якщо відстань між визначальними точками кінчика носу занадто велика, склепіння нижніх бічних хрящів під час операції можна звести разом різними способами, включаючи їх зшивання
Колумелла в прямій проекції виступає вище країв крил носу, формуючи разом з обрисами нижніх поверхонь крил вигляд «летючою чайки». Під час огляду потрібно відзначати асиметрію країв крил носа і їх прикріплення до основи.
Оцінка правильності вимірювань носу у фронтальній проекції повинна враховувати дані, отримані при огляді в інших площинах, а також гармонію з іншими пропорціями обличчя. Наприклад, якщо середня третина обличчя довга і відстань між внутрішніми кутами очних щілин невелика, звуження основи крил носу для досягнення відповідності зі згаданим показником може призвести до того, що ніс буде виглядати занадто довгим і приверне додаткову увагу до подовженої середньої частини обличчя. Знання цих нюансів та здатність змінити хірургічну техніку, щоб адаптувати її до індивідуальних особливостей обличчя пацієнта, відрізняє прекрасного пластичного хірурга в галузі ринопластики.
ВИГЛЯД У БІЧНІЙ ПРОЕКЦІЇ
У бічній проекції носолобний кут з'єднує брову зі спинкою носу. Найглибшою точкою носолобного кута є назіон, який лежить на рівні складки верхньої повіки. Носолобний кут утворюється лінією, проведеною від назіона по дотичній до глабелли, і лінією, що торкається кінчика носу. Випинання носу можна також оцінити по його співвідношенню з верхньою губою. Адекватним вважається 50-60% випинання носу від верхньої губи. Simons оцінював співвідношення виступання носу з довжиною верхньої губи. Згідно з його методом, проекція визнається пропорційною, якщо відстань від основи колумелли (субназале) до кінчика носу співвідноситься з висотою верхньої губи від субназале до верхнього краю червоної облямівки, як 1: 1.
Після того як узгоджена бажана ступінь виступання носу, проводиться оцінка його спинки. Якщо провести умовну лінію від назіону до кінчика носу, то при правильному його виступанні спинка носу повинна лежати на цій лінії або трохи (на 1-2 мм) нижче і параллельно їй.
Для визначення носогубного кута в бічній проекції проводиться лінія через найбільш передню і найбільш задню точки ніздрі. Кут, який вона утворює при перетині з вертикальною лінією, опущеною вздовж верхньої губи, і є носогубним кутом. Величина ідеального носогубного кута різна у чоловіків і жінок. Для чоловіків він становить 90-95 °, а для жінок- 95-115 °. Потреба в ротації кінчика носу догори або донизу повинна визначатися носогубним кутом пацієнта. Для людей низького зросту прийнятний більший ступінь ротації догори, ніж для високих.
У бічній проекції необхідно оцінити співвідношення крил носу і колумелли. Нижче краю крила носу в профіль повинно бути видно 2-4 мм колумелли
ВИГЛЯД ЗІ СТОРОНИ ОСНОВИ НОСА
Основу носу перед операцією оцінюють за розміром, формою, напрямком та симетричністю ніздрів, по ширині та довжині колумелли, а також по висоті дольки. Якщо дивитися на основу носу знизу, то вона являє собою рівнобедрений трикутник. Часточка, в ідеалі, становить одну третину висоти цього трикутника, а колумелла утворює решту дві треті. Ніздрі повинні бути симетричні і мати грушоподібну або краплеподібну форму, з найбільш широкою частиною біля основи носа. Їх ширина повинна бути приблизно такою ж, як ширина колумелли, а довга вісь - знаходитися під кутом 45 ° до колумелли, яка поступово розширюється біля основи ніздрів, відповідаючи поступовому розширенню медіальної ніжки нижнього бокового хряща. Колумелла найвужча в середній частині і розширюється допереду, при дотиканні із часточкою.
ЗАКЛЮЧЕННЯ
Ринопластика більш ніж яка-небудь інша операція в пластичній хірургії обличчя вимагає глибокого знання анатомії носу та художньо-естетичного почуття. Розуміння пропорцій носу та обличчя допоможуть пластичному хірургу в передопераційному плануванні та визначенні завдань операції.