Атрезія хоан - це патологічний стан, при якому порушується прохідність порожнини носа у зв'язку з її зарощенням (частковим або повним) сполучною, кістковою або хрящовою тканиною.
Хоани - чотирикутні отвори з закругленими краями, які сполучають носову порожнину з горлом. З латеральної сторони вони обмежені краєм медіальної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки, з медіальної - заднім краєм сошника, знизу - краєм горизонтальної пластинки піднебінної кістки, зверху - тілом клиноподібної кістки.
Різновиди атрезії хоан:
1. За локалізацією:
• односторонні,
• двосторонні.
2. За ступенем поширення:
• повні - повністю перекривають просвіт носової порожнини,
• часткові.
3. За структурою:
• кісткові,
• хрящові,
• сполучнотканинні.
4. За періодом виникнення:
• вроджені,
• набуті.
Причини, що викликають атрезії хоан
До причин, що викликають внутрішньоутробне порушення розвитку хоан, відносять хронічні захворювання матері (хронічний пієлонефрит, бронхіт, цукровий діабет та ін.), перенесені нею в період вагітності інфекції (кір, краснуха, грип, хламідіоз, токсоплазмоз, мікоплазмоз), приймання медикаментів з ембріотоксичною дією, вплив іонізуючого випромінювання та інших тератогенних (патологічно впливають на плід) факторів. Також простежується генетична схильність до виникнення атрезії хоан.
Вроджені атрезії проявляються як самостійна аномалія носа або як компонент синдрому черепно-лицевих аномалій.
Набуті атрезії зумовлені побутовими травмами (механічними або термічними), хірургічними втручаннями (тампонада носа, продовжена назотрахеальная інтубація, підслизова резекція перегородки носа, гальванокаустика або ультразвукова дезинтеграція носових раковин, видалення новоутворень порожнини носа), виразковими процесами при гострих та хронічних запальних захворюваннях (дифтерія, рожа, абсцес перегородки носа, вовчак, туберкульоз, інфекційні гранульоми).
Симптоми атрезії хоан
При двосторонній атрезії хоан новонароджені діти не можуть дихати носом, не вміють дихати ротом, у них виникає важка асфіксія. Ці симптоми проявляються інспіраторною задишкою з втягуванням податливих місць грудної стінки, ціанозом (посинінням) шкірних покривів та слизових оболонок і руховою занепокоєністю дитини, які вимагають невідкладної допомоги. Одностороння атрезія хоан супроводжується затрудненням носового дихання, призводить до порушення прийому їжі, аспірація грудного молока викликає часткову асфіксію. Це призводить у подальшому до порушення обмінних процесів в організмі дитини, дистрофічних змін його тканин і органів та недорозвинення дитини.
Одностороння атрезія хоан зазвичай діагностується в більш старшому віці, тому що частіше не викликає важких респіраторних порушень. Однак вчасно нерозпізнані односторонні або часткові атрезії хоан супроводжуються рецидивуючими хронічними гнійними захворюваннями ЛОР органів та бронхолегеневої системи.
При тривалій носовій обструкції страждає функція зовнішнього дихання, обмежується екскурсія грудної клітки, дихання стає частим і поверхневим, у результаті зменшується вентиляція легень, порушується розвиток мови, страждає формування інтелекту й особистості в цілому. Унаслідок порушення вентиляційної та дренажної функцій, розвиваються застійні та запальні зміни в порожнині носа, в приносових пазухах, носоглотці, виникають ураження звукопровідної системи середнього вуха.
Вимушене постійне тривале дихання ротом і пов'язана з цим напруга м'язів обличчя викликають зміни конфігурації ростучого черепа дитини, скелет його обличчя і голови подовжується, верхня щелепа виступає вперед, а нижня відвисає. Формується відкритий прикус, у результаті виникають гастроентерологічні проблеми.
Методи діагностики атрезії хоан:
• аналіз анамнезу;
• огляд порожнини носа;
• зондування носа;
• ендоскопія порожнини носа;
• комп'ютерна томографія з пошаровими знімками;
• додаткова консультація лікаря-терапевта.
Лікування атрезії хоан тільки хірургічне. Його суть полягає у видаленні тканини в хоанальній області, що перешкоджає сполученню порожнини носа з носоглоткою.
Існують кілька доступів для проведення даного виду лікування:
• троакарний (прокол в місці зрощення з подальшим введенням катетера),
• трансназальний (ендоназальний транссептальний доступ),
• транспалатинний (доступ через тверде піднебіння).
Вибір методу залежить від характеру тканин, які беруть участь в зарощенні дихальних проходів. Якщо тканина кісткова, то пацієнту показано транспалатинне втручання, в інших випадках можливе ведення операції шляхом введення інструментарію через ніздрі пацієнта. Транспалатинний доступ при операції по видаленню атрезії хоан є кращим, тому що він надає хірургу оптимальний візуальний контроль оперованої зони. Така операція є найбезпечнішою та забезпечує хороші віддалені результати.
Операція проводиться в умовах стаціонару під загальним наркозом. У процесі операції ЛОР-лікар встановлює спеціальні назальні стенти, які формують просвіти хоан. Через деякий час ці стенти видаляють в умовах стаціонару.
Хоча прогноз після операції сприятливий, існує ймовірність розвитку таких ускладнень:
• повторне зарощення хоан,
• носові кровотечі,
• виникнення запального процесу.
Щоб уникнути ускладнень слід ретельно проводити догляд за прооперованою поверхнею та дотримуватися всіх рекомендацій ЛОР-хірурга.
Будьте здорові!!!
