Аспіринова бронхіальна астма - це особливий варіант бронхіальної астми, псевдоалергічне хронічне запалення дихальних шляхів, зумовлене підвищеною чутливістю до нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) і природних саліцилатів, яке проявляється закладеністю носа, ринореєю, утрудненим диханням, кашлем, нападами задухи.
Виникає у віці 30-50 років, у жінок в 2 рази частіше. Становить 9-22% від усіх випадків бронхіальної астми. Серед хворих, які одночасно страждають на бронхіальну астму, синусити і поліпи носа непереносимість аспірину зустрічається у 30-40%.
Класична аспіринова тріада включає непереносимість аспірину, поліпи носа і бронхіальну астму. Аспіринова бронхіальна астма може протікати без риніту, синуситу та поліпів носа. Складаючись з тріади симптомів, аспіринова астма може часом не проявлятися одним зі своїх симптомів, і тоді говорять про нерозгорнуту астматичну тріаду.
Причини виникнення та механізм розвитку аспіринової астми
Механізм розвитку бронхоспазму та пов'язаних з ним нападів ядухи при аспіриновій астмі обумовлений порушенням метаболізму арахідонової кислоти під дією НПЗЗ. При цьому в надлишку утворюються медіатори запалення - цістеїнілові лейкотрієни, які підсилюють запальний процес у дихальних шляхах і призводять до розвитку бронхоспазму, провокують надмірну секрецію бронхіального слизу, підвищують судинну проникність. Це дозволяє вважати дану патологію респіраторною псевдоалергією.
Аспіринова бронхіальна астма має тяжкий перебіг, слабо реагує на введення бронхолітиків і вимагає раннього призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів для запобігання ускладнень.
Причина виникнення аспіринової бронхіальної астми зумовлена підвищеною чутливістю до аспірину та інших НПЗЗ. Можлива гіперреакція і на природні саліцилати, жовтий барвник тартазін, а також різні консервовані продукти, до складу яких входять похідні саліцилової та бензойної кислоти.
Ступені тяжкості АБА
• інтермітуюча - прояв патології не частіше 1 разу на тиждень вдень і до 2 разів на місяць у нічний час;
• персистуюча в легкій стадії - в денний час проявляється до 2-3 разів впродовж тижня, в нічний- більше 2 разів;
• персистуюча в середній стадії - патологія турбує щодня, загострюється в період фізичної активності; в нічний час спостерігається 1-2 рази впродовж тижня;
• персистуюча тяжкого ступеня - носить постійний характер, при незначних навантаженнях загострюється; проявляється досить часто і в нічний час.
Клінічний перебіг аспіринової бронхіальної астми
• у ранньому віці передує хронічний риніт, який може загострюватися при застосуванні аспірину;
• пізніше з'являються поліпи носа, гіпертрофічний синусит, гнійний синусит, еозинофілія, бронхіальна астма.
Симптоми непереносимості НПЗЗ
• почервоніння обличчя;
• напади задухи;
• кашель;
• риніт;
• кон'юнктивіт;
• уртикарні висипання;
• набряк Квінке;
• підвищення температури;
• діарея;
• болі в животі, що супроводжуються нудотою і блювотою.
Діагностика АБА
Діагноз «астма» пацієнтові виставляють на підставі даних анамнезу, клінічної картини і т.д. Дещо відрізняється в цьому плані діагностика гіперчутливості до аспірину. Є спеціальний тест, при якому пацієнт отримує нестероїдні речовини в поступово зростаючих дозах. Якщо організм пацієнта не відповідає на потрапляння в нього 650 мг препарату, то вважається, що пацієнт не має гіперчутливості.
Ця процедура повинна проводитися тільки в умовах стаціонару і під контролем медиків. У них повинні бути всі необхідні засоби для надання першої медичної допомоги пацієнту, адже відповідь на подразник з боку організму може бути дуже вираженою.
Диференціальна діагностика аспіринової бронхіальної астми проводиться з:
• атопічною астмою;
• хронічним обструктивним захворюванням легень;
• гострою респіраторною інфекцією;
• туберкульозними і пухлинними ураженнями бронхів;
• серцевою астмою.
Лікування аспіринової астми
Основа лікування аспірінової астми істотно не відрізнятиметься від терапії захворювання звичайної форми. Єдиною поправкою буде повна відмова від прийому НПЗЗ (нестероїдних протизапальних засобів).
Засоби, що застосовуються для терапії астми, ділять на такі групи:
1. Препарати профілактичної дії (допомагають уникати можливих загострень):
• інгаляційні стероїди;
• системні стероїди, застосовуються в разі неефективності інгаляційних;
• інгаляційні бронходилататори;
• антагоністи лейкотрієнових рецепторів.
2. Препарати для надання швидкої допомоги (для усунення ознак загострення хвороби, в тому числі, ознак задухи):
• бронхорозширюючі препарати b2-агоністи швидкої дії;
• стероїди для прийому перорально (всередину);
• терапія О2 (киснелікування);
• доза адреналіну - використовують при важких випадках задухи.
Профілактика АБА
Для успішного контролю перебігу патології важливо, щоб хворий не приймав:
• препарати піразолонового ряду (анальгін, амідопірин, реопірин, спазмалгон, темпалгін, баралгін, теофедрин і ін.); ацетилсаліцилову кислоту та препарати, що її містять (плідол, томапірин, цитрамон та ін.); інші НПЗЗ та засоби, що мають їх у своєму складі (диклофенак, індометацин, ібупрофен, суліндак, піроксикам, напроксен та ін.);
• жовтий барвник тартразин, який використовують для оболонок медикаментів або кондитерських виробів та прикрас жовтого кольору;
• деякі харчові продукти, що містять барвники та консерванти, протипоказані при аспіриновій астмі, що використовуються в харчовій промисловості (сульфіти, бензоати, тартразин та ін.);
• усі продукти, що містять промислові або природні саліцилати (консерви, гастрономічні вироби, малина, чорна смородина, вишня, абрикоси, сливи, апельсини, томати, огірки).
Прогноз при аспіриновій бронхіальній астмі
Аспіринова астма, як і інші види даної патології, є достатньо небезпечним захворюванням, яке нерідко може призвести до реанімації або летального випадку. Однак при коректному та своєчасному лікуванні життя пацієнта може бути цілком комфортним.
