м. Київ, -вул.В.Гетьмана,1а; -вул.Б.Гмирі,16; -вул.Микільсько-Слобідська,4в

АДГЕЗИВНИЙ ОТИТ: ПРИЧИНИ, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ

Адгезивний середній отит («злипаючий отит», від «адгезія» прилипання) - процес запального характеру в барабанній порожнині на тлі ослаблення її вентиляції та дренажу, що призводить до зниження слуху.

При цьому в порожнину виділяється рідина, яка за відсутності відтоку з часом густішає та формує потужні фібринові плівки або нитки (кінцевий продукт згортання крові), які обплітають слухові кісточки та обмежують їх рухливість, а також склеюють стінки порожнини, барабанну перетинку. Так порушується механізм звукопроведення від барабанної перетинки до равлика внутрішнього вуха. Однак з часом тривалопротікаючий адгезивний середній отит може призводити до порушення звукосприйняття в результаті зниження чутливості волоскових клітин до коливань ендолімфи та зменшення імпульсації, що йде від них до головного мозку.

Форми адгезивного середнього отиту за ступенем вираженості клінічної картини:

• легка - без наслідків, спайки виникають в невеликій кількості;

• середня - барабанна перетинка втягнута, в її прошарку виникають білуваті виділення, рубцеподібні вади більш виражені;

• важка - надмірне формування фібринозно-рубцевої тканини, що провокує дефект барабанної перетинки, з'являються атрофічні рубці.

Від наявності / відсутності запальних наслідків, відповідно, розрізняють неускладнений та ускладнений типи.

Причини адгезивного середнього отиту

1. Запальні захворювання слухової труби та барабанної порожнини неспецифічного характеру (катаральні і гіпертрофічні тубоотити, ексудативні середні отити, гострі і хронічні середні отити). Розвитку злипаючих процесів сприяє також несвоєчасне або нераціональне лікування.

2. Специфічні запальні захворювання (сифіліс, туберкульоз, склерома, проказа).

3. Травми (баротравми, оперативні втручання на середньому вусі, носоглотці, глотці, основі черепа; контузії, травми голови, чужорідні тіла, опіки носоглотки і т.д.).

4. Патологічні процеси, що перешкоджають нормальній вентиляції барабанної порожнини та ускладнюють прохідність слухової труби. До них відносяться:

• хронічний тонзиліт;

• гострі захворювання верхніх дихальних шляхів (фарингіт, ГРВІ, ларингіт, трахеїт);

• аденоїди;

• гіпертрофічні зміни нижніх носових раковин;

• хронічні запальні процеси порожнини носа та приносових пазух (гайморит, синусит, риніт);

• викривлення носової перегородки;

• пухлини глотки та порожнини носа.

Симптоми адгезивного середнього отиту

• приглухуватість (основний симптом захворювання);

• безпричинний шум у вухах (може спостерігатися як періодично, так і постійно, особливо в другій половині дня);

• порушення рухливості та рубцеві зміни барабанної перетинки;

• порушення прохідності слухової труби.

Діагностика адгезивного середнього отиту включає в себе проведення наступних обстежень:

• візуальний огляд ЛОР-лікаря;

• аудіометрія (з метою визначення ступеня зниження слуху);

• отоскопія (встановлюється ступінь втягнення барабанної перетинки, наявність рубців та потемніння; в процесі отоскопії також виявляються спайки і тяжі);

• визначення ступеня прохідності слухової труби;

• акустична імпедансометрія (для дослідження рухливості слухових кісточок і барабанної перетинки);

• аудіометрія;

• ендоскопічна катетеризація.

Лікування адгезивного середнього отиту

Починають лікування з усунення причин, що викликають погану прохідність слухової труби:

• санація носоглотки та носових пазух;

• лікування аденоідита у дітей;

• відновлення нормального дихання через ніс;

• вилікування запальних процесів в глотці та носоглотці.

В якості консервативних методів лікування використовують:

• продування, самопродування слухових труб;

• механотерапію (пневмовібромасаж барабанних перетинок, масаж глоткових вусть слухових труб, піднебінної занавіски);

• фізіотерапевтичне лікування (мікрохвильова терапія, грязелікування, УВЧ, ультразвуковий масаж валиків слухової труби, введення лідази та йодистого калію шляхом ендоурального електрофорезу та ультрафонофорезу);

• гірудотерапію;

• катетеризацію слухових труб з введенням лікарських препаратів (хімотрипсин, гідрокортизон, лідаза, флуімуцил).

При низькій ефективності вищевказаних процедур та при виявленні швидко прогресуючої втрати слуху пацієнтам показано оперативне втручання, що здійснюється ЛОР-хірургом. Допускається проведення тимпанотомії (ліквідація сформованих рубцевих спайок, менш ефективно, поліпшення носить тимчасовий характер) або тимпанопластики (усунення кісточок та заміна їх на штучні, більш результативна, відсутня необхідність в повторних діях). У разі стійкого двостороннього ураження, а також пацієнтам похилого віку рекомендують слухові протези.

Протипоказання до хірургічного лікування приглухуватості при адгезивному отиті

• глибоке ураження звукосприймаючого апарату внутрішнього вуха;

• кістково-повітряний інтервал менше 20 дБ на аудіограмі;

• гострі запальні захворювання зовнішнього та середнього вуха;

• відсутність прохідності євстахієвих труб;

• виражене порушення носового дихання (гіпертрофічний риніт, викривлення носової перегородки, поліпозний риносинусит, аденоїдит, синусит).

Зазвичай курси комплексного лікування повторюють 2-3 рази на рік. Все залежить від конкретного випадку й індивідуальних особливостей пацієнта.

Профілактика адгезивного середнього отиту

З метою профілактики запальних захворювань середнього вуха необхідно усувати або послаблювати вплив шкідливих факторів:

• у грудних дітей для попередження простудних захворювань та середніх отитів важливо вигодовування грудним материнським молоком;

• проводити вакцинацію проти кору, скарлатини, респіраторних вірусних інфекцій;

• застосовувати антибіотики тільки за призначенням лікаря;

• вести здоровий спосіб життя, регулярно перебувати на відкритому повітрі і сонці, виконувати помірні фізичні навантаження;

• включати в раціон продукти, багаті вітамінами, обмежити вживання в їжу продуктів, що містять консерванти і синтетичні добавки;

• проводити своєчасну аденотомію;

• проводити своєчасну санацію верхніх дихальних шляхів.

Прогноз залежить від поширеності фібринозно-рубцевих змін в структурах середнього вуха. Ці зміни мають незворотний характер і можуть бути лише зупинені. При тривалому перебігу захворювання, нераціональному або несвоєчасно розпочатому лікуванні результат адгезивного середнього отиту - глибока втрата слуху. Тому при даній патології слід негайно звертатися до ЛОР-лікаря.

КОНТАКТИ

Адреса

м. Київ,
-вул.В.Гетьмана,1а;
-вул.Б.Гмирі,16;
-вул.Микільсько-Слобідська,4в
© ЛОР Клініка 2024
Web-cтудия ArtReaktor.com