Вазомоторний риніт - це хронічне захворювання носа не запального походження, що пов'язане з порушенням регуляції тонусу судин слизової оболонки носової порожнини та проявом якого є хронічний нежить.
Дана патологія погіршує якість життя і це може позначитися навіть на психоемоційному стані людини: порушення сну, неуважність на роботі, дратівливість, депресія тощо. Хоча саме захворювання не є особливо небезпечним, воно вимагає обов'язкового та своєчасного лікування.
Вазомоторний риніт спостерігається майже у 10% населення. Жінки хворіють в 2 рази частіше за чоловіків.
Дуже часто вазомоторний риніт виникає при тривалому вживанні деконгестантів (судинозвужувальних препаратів), а також на тлі кожної 3-ї вагітності. Зустрічається це захворювання як у дітей, так і у людей похилого віку. Тому необхідно вчасно звернутися до ЛОР-лікаря та почати правильне лікування, щоб уникнути подальших ускладнень.
Причини виникнення вазомоторного риніту
Вазомоторний риніт вражає переважно нижні раковини носу. Вони зволожують та зігрівають повітря, але на тлі захворювання ця функція порушується, і судини слизової неправильно реагують на умови зовнішнього середовища. Розвивається постійна закладеність носу - основна ознака вазомоторного риніту. Порушення судинної регуляції пов'язане з дисбалансом вегетативної нервової системи, що відповідає за тонус судин. Викликають подібний дисбаланс зовнішні та внутрішні чинники.
До умов зовнішнього середовища відносяться:
• занадто низька або висока температура повітря;
• швидка зміна атмосферного тиску;
• забруднення повітря димом, речовинами з сильним запахом, вплив нікотину;
• вживання кокаїну;
• гостра їжа та алкоголь;
• респіраторні захворювання вірусної природи.
Внутрішні чинники, здатні спровокувати вегетативний дисбаланс:
• стрес та сильні емоції;
• фізичне навантаження;
• гормональні захворювання: дисфункція яєчників (статеве дозрівання, вагітність, менструація), гіпотиреоз, надлишок гормону росту (акромегалія та гігантизм);
• патологічні рефлюкси (закидання вмісту зі шлунку в стравохід, з шлунку в глотку і з глотки в гортань);
• деформація носової перегородки;
• зниження прохідності верхніх дихальних шляхів (аденоїди у дітей).
Можливо, є спадкова схильність до виникнення захворювання.
Риніт, викликаний медикаментами, має 2 варіанти:
• пов'язаний з тривалим прийомом судинозвужувальних крапель, в результаті чого рецептори судин втрачають чутливість до внутрішніх судинозвужувальних факторів і хронічно розширюються;
• пов'язаний з тривалим прийомом ліків, що впливають на загальний тонус вегетативної нервової системи. Сюди відносяться засоби для лікування гіпертонічної хвороби (альфа- і бета-блокатори, метилдопа, антагоністи кальцію), нейролептики, протисудомні препарати, оральні контрацептиви, препарати для регуляції потенції.
Досить часто вазомоторний риніт розвивається у вагітних і проходить після пологів. Причини цього явища вивчаються медиками. Вважається, що має значення гормональний дисбаланс, стрес, збільшення об'єму циркулюючої в організмі крові.
Форми вазомоторного риніту:
• Нейровегетативна форма розвивається при порушенні регуляції тонусу всіх судин або тільки судин носової порожнини.
• Алергічна форма:
a) сезонний алергічний риніт (наприклад, поліноз - алергія на пилок рослин);
b) цілорічний алергічний риніт (наприклад, алергія на домашній пил, вовну тварин і т.д.).
При нейровегетативній формі вазомоторного риніту не відбувається імунної реакції, в той час як при алергічній формі завжди виявляється збільшення рівня імуноглобуліну Е, підвищення кількості еозинофілів, позитивні алергопроби.
Види вазомоторного риніту:
• медикаментозний (викликаний деконгестантами або ліками для прийому всередину);
• гормональний (при вагітності, статевому дозріванні, хворобах ендокринної системи);
• рефлекторний (харчовий, холодовий та інші);
• психогенний (пов'язаний з емоційним навантаженням);
• ідіопатичний (нез'ясованої природи);
• змішаний.
Симптоми вазомоторного риніту
• утруднення носового дихання;
• виділення з носу;
• чхання та свербіж у носі;
• порушення нюху;
• гіперемія слизової оболонки носа;
• червоні очі;
• порушення функції смакових рецепторів;
• порушення роботи нервової системи.
Вазомоторний риніт - хронічне захворювання. Симптоми можуть носити постійний або періодичний характер.
Загострення хронічного риніту зазвичай починається різко, також різко може і пройти. Тривалість захворювання - від декількох годин та днів і до кількох років, сезонні алергічні риніти можуть супроводжувати людину протягом усього життя.
Стадії вазомоторного риніту
• стадія періодичних нападів;
• стадія тривалих нападів;
• стадія утворення поліпів;
• стадія фіброзування.
Діагностика вазомоторного риніту
Діагноз «вазомоторний риніт» встановлюється тільки після виключення всіх інших можливих форм хронічного риніту. Для цього проводяться:
• аналіз скарг і анамнезу захворювання;
• загальний огляд;
• огляд порожнини носа (риноскопія);
• алергологічні проби (для виключення діагнозу «алергічний риніт»);
• рентгенологічне дослідження або комп'ютерна томографія придаткових пазух носа (для виключення хронічного риносинуситу).
Лікування вазомоторного риніту
Лікування вазомоторного риніту у дорослих і дітей має здійснюватися з урахуванням пускових чинників захворювання, як зовнішніх, так і внутрішніх, і їх усунення.
Якщо визначені причини захворювання (вживання алкоголю, стрес ...), необхідно змінити спосіб життя так, щоб уникати подібних ситуацій. Важливо впливати на функцію вегетативної нервової системи шляхом регулярних занять спортом і загартовування.
Санація носової порожнини
Санація носової порожнини необхідна для усунення факторів, які провокують загострення вазомоторного риніту. До цих заходів відносять промивання розчинами, що містять мінерали, сольові розчини. При легкому перебігу вазомоторного риніту промивання носової порожнини сольовими розчинами допомагає ефективно зняти набряк слизової та нормалізувати тонус судин.
Сольові розчини розріджують носовий слиз, що сприяє більш швидкому виведенню його з порожнини носа і нормалізації роботи війок миготливого епітелію слизової. Також сольовий розчин за допомогою осмосу знімає набряк слизової оболонки.
В аптечній мережі пропонується велика кількість мінеральних розчинів для промивання носа, але можна використовувати і звичайний фізрозчин (розчин натрію хлориду 0,9%), що дешево та ефективно.
Як проводити промивання носа?
Промивати ніс рекомендовано кілька разів на добу, особливо після контакту з можливими факторами (пил, алергени і т. д.). Промивають ніс сольовими розчинами шляхом закрапування, промивання шприцем, чайничком, спеціальними пристосуваннями (йдуть в комплекті з препаратами для промивання).
Після такого промивання можна використовувати і інші назальні засоби, що поліпшить їх проникнення в слизову.
Медикаментозне лікування вазомоторного риніту
Для лікування вазомоторного риніту у дорослих застосовується кілька груп лікарських препаратів:
• місцеві блокатори Н1-рецепторів (азеластин, левокабастин) при виділеннях з носа, чханні, закладеності;
• інтраназальні глюкокортикоїдні препарати при переважанні закладеності носа;
• місцеві стабілізатори мембран тучних клітин при переважанні чхання і закладеності носа у дітей старше 2 років;
• місцеві М-холіноблокатори (іпратропію бромід) при переважанні сильних виділень з носа;
• блокатори пептидергічних нейронів (капсаїцин).
Препаратами першого вибору є глюкокортикоїди для інтраназального застосування - спреї Аваміс і Беклометазон, краплі Бенакап, спреї Дезриніт, Назарел, Назонекс, Насобек і Фліксоназе.
Для лікування вазомоторного риніту у дітей старше 6 років використовується назальний спрей будесоніду по 1 - 2 дози 1 - 2 рази на день протягом 3 місяців. Точне дозування повинен підібрати лікар відповідно до віку дитини. Перед застосуванням гормонального спрею рекомендується промити ніс фізіологічним розчином.
Будесонід рекомендується і для лікування медикаментозного риніту, курс лікування становить не менше 2 місяців. При неефективності можливе короткочасне використання таблеток преднізолону. Якщо ці заходи не дозволяють пацієнтові відмовитися від деконгестантів, єдиним варіантом стає хірургічне лікування.
Лікування вазомоторного риніту у вагітних
Усуваються провокуючі фактори, активне і пасивне куріння, прояви рефлюксу.
Найбільш ефективним і безпечним методом терапії у цієї групи пацієнток є промивання носа фізіологічним розчином, зрошення морською водою, дихальна гімнастика та епізодичне використання деконгестантів.
З глюкокортикоїдів у вагітних найбільш вивчений і тому вважається більш безпечним тільки будесонід. Його призначають при вже наявному алергічному риніті, що ускладнився приєднанням вазомоторного варіанта патології.
Хірургічне лікування вазомоторного риніту
При наявності суттєвого викривлення перегородки носа у хворих з вазомоторним ринітом, в першу чергу, повинна бути проведена корекція наявної деформації (септопластика). І лише при неефективності медикаментозного лікування протягом року можна розглядати питання про інші втручання.
При вазомоторному риніті можуть бути виконані такі втручання:
• зміщення носової раковини;
• видалення частини кістки та м'яких тканин під слизовою оболонкою;
• пластичні методики;
• поверхневі або підслизові втручання (вазотомія ...).
Найбільш ефективно застосовувати операції останньої групи: вазотомію, електрокоагуляцію, ультразвукову дезінтеграцію, лазерне втручання, шейверну або радіочастотну редукцію, кріохірургічний метод. Вибір способу втручання визначається індивідуально для кожного пацієнта. Втручання може бути доповнене частковою денервацією судин слизової оболонки.
Хірургічне лікування вазомоторного риніту проводиться також у дітей. Воно часто поєднується з видаленням аденоїдів, корекцією носової перегородки та іншими втручаннями.
Результат будь-якої операції при вазомоторному риніті може бути нестійким. Іноді потрібне повторне втручання.
Наслідки і ускладнення вазомоторного риніту
• гострі синусити (запалення носових пазух);
• порушення сну, зниження концентрації уваги, денна втома, головний біль;
• утруднення носового дихання уві сні - фактор ризику розвитку синдрому обструктивного апное сну (супроводжується зупинками дихання уві сні та кисневим голодуванням всього організму);
• тривале застосування судинозвужувальних крапель та спреїв в ніс призводить до лікарської залежності від цих препаратів і розвитку важкої форми вазомоторного риніту – медикаментозного риніту, який важко піддається лікуванню;
• при тривалому перебігу вазомоторний риніт може перейти в хронічний гіпертрофічний риніт - необоротнє збільшення тканини носових раковин.
Профілактика вазомоторного риніту
• усунення або обмеження контакту з провокуючими факторами (специфічними продуктами харчування, алкоголем, різкими запахами, тютюновим димом і т.д.);
• корекція аномалій носових структур (викривлення перегородки носа і т.д.);
• лікування захворювань шлунку (хронічного гастриту, гастроезофагеального рефлюксу і т.д.);
• регулярні помірні фізичні навантаження: заняття спортом, щоденні прогулянки на свіжому повітрі;
• уникнення тривалого застосування судинозвужувальних крапель та спреїв в ніс.
Бережіть себе і своєчасно звертайтеся до ЛОР-лікаря при перших ознаках захворювання.
