Видалення стороннього тіла з вуха
Лікарі-отоларингологи приведуть низку прикладів, коли не тільки діти заштовхують у зовнішній слуховий прохід горох, квасолю, дрібні пластмасові та металеві деталі іграшок тощо, а й, що не дивно, дорослі.
Фраза - «як витягнути вату з вуха» зустрічається дуже часто. Трапляється, що й живі комахи (таргани), потрапивши у вушний прохід, викликають дуже неприємні відчуття. Навіть сірчана пробка розбухає після купання і перетворюється в чужорідний предмет у вусі.
Будь-яке стороннє тіло у вусі викликає неприємні відчуття і прагнення позбутися від нього, що часто підштовхує людей на спроби самостійно вирішити ці проблеми.
Однак, слуховий прохід має свої анатомічні та фізіологічні особливості, без урахування яких спроби самостійного лікування стороннього тіла з вуха часто безуспішні і небезпечні ускладненнями.
Щоб уникнути цих неприємностей, наведені необхідні відомості про особливості слухового проходу та надані рекомендації і поради для безпечного видалення сторонніх тіл вуха або для надання необхідної допомоги з подальшим зверненням до ЛОР-лікаря.
Потрапляння у вухо чужорідного тіла або води при плаванні і пірнанні часто призводять до спроб самостійно видалити їх за допомогою підручних засобів або протирання слухового проходу ватним тампоном, що може спровокувати проштовхування чужорідного тіла глибше у вухо, утворення сірчаних пробок з ще більшою закладеністю вуха, травму шкіри слухового проходу і розрив барабанної перетинки.
Живі сторонні тіла крім почуття закладеності вуха і зниження слуху супроводжуються больовими відчуттями і гуркотінням у вусі від рухів комах по барабанній перетинці.
Топографо-анатомічно зовнішній слуховий прохід починається від вушної раковини і закінчується барабанною перетинкою.
Зовнішня третина (перетинчасто-хрящова) зовнішнього слухового проходу відхилена допереду і донизу. Оскільки ця частина слухового проходу утворена м'якими тканинами, її вигини можна випрямити при відтягуванні вушної раковини назад і догори, що дозволяє заглянути в вухо.
А внутрішня частина слухового проходу утворена кістковим каналом, який прямує вперед і донизу. Кісткова частина слухового проходу має звуження зовні і вигин допереду та донизу біля барабанної перетинки, що ускладнює огляд її передніх та нижніх відділів, де утворюється ніша перед барабанною перетинкою (синус меатус), в якій часто «ховаються» сторонні предмети.
Настільки складні вигини слухового проходу створені природою для захисту барабанної перетинки від прямого потрапляння стороннього тіла і травми.
Ці ж вигини слухового проходу створюють і безліч складнощів при видаленні сторонніх тіл. Наприклад, чужорідне тіло в зовнішній частині слухового проходу видалити легше та безпечніше, ніж з кісткового відділу, куди часто проштовхують його при самостійних спробах видалення.
Особливо заважають видаленню стороннього тіла звуження зовнішньої частини кісткового відділу слухового проходу, вигини слухового проходу та синус меатус перед барабанною перетинкою, куди чужорідне тіло може потрапити при невмілих спробах його видалення.
Самостійне введення в слуховий прохід сірників, палички або спиці без зорового контролю (на дотик) для видалення сторонніх тіл є неприпустимим, оскільки часто призводить до травми шкіри слухового проходу, з відчуттям болю і кровотечею з вуха.
Тому видалення сторонніх тіл за допомогою інструментів, які вводяться у вухо, слід проводити тільки під контролем зору, що є допустимим лише ЛОР-лікарю. Для самостійного видалення сторонніх тіл з вуха і першої допомоги в таких випадках існує цілий ряд способів та прийомів.
Класифікація сторонніх тіл вуха
1. За механізмом виникнення (потрапляння):
• екзогенні (проникають у вухо із зовнішнього середовища);
• ендогенні (утворюються безпосередньо у вусі: сірчані пробки).
2. За своїм характером:
• неживі (інертні);
• живі (рухливі).
До неживих чужорідних тіл вуха відносять маленькі камінчики, пісок, насіння різних рослин, побутові предмети (гудзики, намистинки, батарейки, дрібні іграшки і деталі конструктора, шматочки паперу, пінопласту, вати та ін.) Живим чужорідним тілом вуха може бути комаха, що випадково потрапила з повітря або заповзла у вухо поки людина спала або лежала на траві; п'явка або личинка з відкритого водоймища, яка проникла в зовнішній слуховий прохід під час купання.
3. За закріпленностю у вусі:
• вільнолежачі;
• фіксовані чужорідні тіла вуха.
Невідкладна допомога
Чужорідне тіло зовнішнього вуха, як правило, не є вкрай небезпечним для хворого і не вимагає термінового видалення (крім комах). Небезпечні невмілі спроби видалення стороннього тіла. Для видалення круглих чужорідних тіл не рекомендується використовувати пінцет, так як це може призвести до зміщення їх в кістковий відділ слухового проходу і навіть у барабанну порожнину. Пінцетом можна виймати сторонні предмети тільки подовженої форми (сірник). При живих сторонніх тілах рекомендується вливання в зовнішній слуховий прохід підігрітої олії (соняшникової або вазелінової) з метою умертвіння комахи. Набухаючі сторонні тіла (горох, квасоля) перед видаленням зневоднюють, попередньо вливши в вухо кілька крапель підігрітого 70% -го спирту.
У медичному закладі видалення стороннього тіла починають робити найпростішим та безболісним способом - промиванням. Вода для промивання підігрівається до кімнатної температури, набирається в шприць та під слабким тиском вводиться в порожнину. Воду, що залишилася після процедури, видаляють ватним тампоном.
Протипоказання до промивання:
• перфорація (прорив) барабанної перетинки;
• повна обтурація слухового проходу стороннім тілом;
• при сторонніх тілах гострокінечної форми (металева стружка);
• у вусі застрягла батарейка…
Другий лікарський варіант вилучення стороннього предмета здійснюється за допомогою тонкого вушного гачка, який заводиться з іншого боку. Таким чином, лікареві вдається захопити чужорідне тіло і витягти його назовні. Для того, щоб не травмувати слуховий прохід і не проткнути барабанну перетинку, маніпуляція проводиться під постійним візуальним контролем. Якщо чужорідне тіло не викликає хворобливих відчуттів, то його можна видалити без застосування анестезії, в складних випадках може бути показана місцева анестезія. Після того, як чужорідне тіло витягнуте, лікар оглядає слуховий прохід та визначає наявність ускладнень - запалення, кровотечі і т.і. Шкіра обробляється розчином борної кислоти, а у вухо закладається антибактеріальна мазь.
Хворих з ускладненнями направляють в оториноларингологічне відділення для видалення стороннього тіла хірургічним шляхом та подальшого лікування.
Потрапляння води у вухо
Якщо рідина потрапила лише в зовнішнє вухо, можете не хвилюватися. Існує кілька способів видалити її звідти.
Найбільш простий спосіб - зімітувати вантуз. Для цього потрібно нахилитися в бік вуха, в яке потрапила вода, прикласти до нього долоню, тісно притиснути і різко відтулити. Таким чином, ви зможете виштовхнути воду. Ще один поширений спосіб: стрибки. Щоб позбутися від води в правому вусі пострибайте на правій нозі, в лівому - на лівій (з нахиленою (убік) в сторону опорної ноги головою). Якщо ж вам нічого не допомогло, озбройтеся грілкою. Нагрійте її та покладіть на вухо. Можливо, вушна сірка розбухла під впливом води і вам нічого не залишиться, як випарувати воду теплом.
Головне- не хвилюватися, розуміючи, що поступово вода вийде з вуха сама.
Необхідно відзначити, що самостійно витягувати чужорідне тіло з порожнини вуха, яким би воно не було, фахівці не рекомендують, так як це загрожує різними ускладненнями.
