Поліпотомія порожнини носа (видалення поліпів з носа)

Поліпи носа – це доброякісні, безболісні новоутворення, які є результатом розростання слизової оболонки носа.

Поліпи в носі є одним з найпоширеніших ускладнень хронічного риніту. Поліпоз носа існує у майже 4% населення. Чоловіки хворіють на нього в 3-4 рази частіше, ніж жінки.

Назальні поліпи можна виявити за такими симптомами:

• тривале утруднене дихання через закладений ніс;
• риніт;
• ослаблення або відсутність нюху;
• хропіння;
• постійне чхання через подразнення війок в носі;
• зміна голосу, гугнявість;
• сильний головний біль;
• відчуття «ломоти кісток».

На відміну від звичайного нежитю, після застосування судинозвужувальних крапель дихання не поліпшується. Людина змушена дихати ротом, в результаті чого в легені потрапляє сухе повітря, недостатньо очищене від пилу та алергенів. Це викликає часті захворювання дихальних шляхів і астму. За статистикою поліпи в носі скорочують тривалість життя людини на 6 років.

Механізм утворення поліпів носа

Тривалий запальний процес підриває місцевий імунітет слизової оболонки носа, тому вона намагається виконувати свої функції за рахунок збільшення власної площі, розростається та потовщується за рахунок розростання сполучної тканини. У певний момент гіперплазована слизова виходить з отвору пазухи в порожнину носа у вигляді горошини, гриба або грона винограду – це і є поліп.

Причини появи поліпів в носі

• часті простудні та інфекційні захворювання, що супроводжуються нежиттю;
• хронічні синусити (запалення навколоносових пазух: гайморит, фронтит, етмоїдит);
• алергічний риніт;
• грибкова інфекція;
• анатомічні особливості (вузькі носові ходи, викривлення носової перегородки, що викликають порушення дихання та розростання слизової);
• муковісцидоз;
• спадкова схильність;
• синдром Черджа-Стросс.

Види поліпів носа

• антрохоанальні – утворюються із слизової оболонки верхньощелепних пазух, найчастіше поодинокі, ростуть повільно;
• етмоїдальні – зустрічаються набагато частіше, ніж антрохоанальні, утворюються із слизової оболонки решітчастого лабіринту, зазвичай множинні і двосторонні, ростуть швидко.

Стадії захворювання в залежності від розмірів поліпів в носі та порушень носового дихання:

• I стадія: поліпи закривають невелику частину носової порожнини, симптоми захворювання відсутні, поліпи виявляються при огляді у ЛОР-лікаря з приводу іншого захворювання;
• II стадія: сполучна тканина, що розрослася, перекриває до 2/3 просвіту носової порожнини, симптоми захворювання виражені настільки, що неможливо їх не помітити, але носове дихання зберігається;
• III стадія: носовий хід повністю перекритий поліпами, дихання через нього неможливе.

Діагностика поліпів носа

Виявити поліпи в носі не є великою складністю для досвідченого отоларинголога. На огляді лікар використовує спеціальний інструмент риноскоп, за допомогою якого він розширює ніздрю і може оглянути носову порожнину. За допомогою методу діагностичної ендоскопії ЛОР-лікар досліджує анатомію носової порожнини пацієнта, визначає можливі перешкоди для проходження повітря. Уточнюється діагноз за допомогою рентгенографії та комп'ютерної томографії (КТ) придаткових пазух.

Показання до хірургічного лікування назальних поліпів:

• розміри поліпа більше 7-8 мм;
• закладеність носа, яка не проходить тривалий час;
• постійні та такі, що посилюються напади бронхіальної астми;
• рясні слизові або кров’яно-слизові виділення з носа;
• значне викривлення носової перегородки;
• запалення придаткових носових пазух (синусити);
• сильне хропіння;
• порушення або повне зникнення нюху і смаку.

Видалення поліпів за допомогою хірургічних інструментів називається поліпектомія або поліпотомія. На сьогоднішній день найбільш ефективним є видалення поліпів у носі ендоскопічним методом. Операція може виконуватись як під місцевою, так і під загальною анестезією. Ендоскопічне видалення поліпів носа характеризується найбільш високою точністю і меншою ймовірністю рецидивів та ускладнень.

Протипоказання до хірургічного лікування поліпів:

• загострення бронхіальної астми або хронічного бронхіту;
• період цвітіння рослин, якщо вони є причиною алергічного риніту;
• період менструації.

Післяопераційний період після видалення поліпів носа

Оскільки поліпи в носі мають тенденцію до рецидиву (повторного росту), обов'язковими є післяопераційна та протирецидивна терапія, тому вкрай важливо дотримуватись всіх рекомендацій лікаря після операції – здійснювати спеціальну гігієну носової порожнини, приймати призначені препарати. Також після видалення поліпів з носа заборонено сякатися, вживати гарячу їжу.

Хорошим результатом операції вважається відсутність рецидиву протягом 5-7 років після видалення поліпів.

Важливо пам'ятати, що своєчасне звернення до ЛОР-лікаря з проблемами утворень носа може значно зменшити ймовірність приєднання серйозних ускладнень, а також полегшити процес лікування і одужання.

Видалити поліпи в носі (зробити поліпектомію, поліпотомію) в нашій клініці в Києві вам зможуть кваліфіковані ЛОР-хірурги, а привітний персонал і затишок клініки зроблять одужання швидким і приємним.

Вартість операції – 15000грн. Додатково сплачується анестезія, перебування у клініці, а також доопераційні обстеження та аналізи.