м. Київ, вул. Дегтярівська 33 А, 5 пов.
lifecell logo(093) 227 27 57Подзвоніть нам! 24/7

Мірингопластика. Операція з відновлення барабанної перетинки.

 

Мірингопластика - операція, в ході якої відновлюють цілісність барабанної перетинки, пошкодженої в результаті травми або гнійного отиту.

Може бути як самостійним оперативним втручанням, так і завершальним етапом більш обширної операції - тимпанопластики.

Барабанна перетинка - це шкірна мембрана, яка відокремлює зовнішнє вухо від барабанної порожнини. Вона передає звукові коливання на слухові кісточки, а від них - на мембрану овального вікна равлика, де знаходиться звукосприймальний рецепторний апарат.

Для нормального проведення звуку барабанна порожнина повинна бути герметично закрита.

Що таке перфорація барабанної перетинки?

Про перфорацію барабанної перетинки говорять, коли в ній є отвір або розрив.

У разі розриву барабанної перетинки або наявності в ній отвору її коливання можуть порушуватися, що призводить, в свою чергу, до порушення слуху.

Крім того, наявність отвору в перетинці сприяє потраплянню інфекції в порожнину середнього вуха, що загрожує його запаленням - середнім отитом.

Причини перфорації барабанної перетинки:

• Механічні пошкодження.

• Середній гнійний отит з розплавленням тимпанальної мембрани.

Невеликі механічні дефекти тарозриви перетинки при гострих отитах затягуються, як правило, самостійно, і мірингопластика в таких випадках не потрібна. У випадках же хронічного отиту отвір не загоюється самостійно, через нього в вухо потрапляє вода та інфекція з навколишнього середовища, що сприяє персистуванню запального процесу.

Тому основне показання до мірингопластики - це хронічний гнійний середній отит з отвором барабанної мембрани, що незагоюється.

Таким чином операція з відновлення барабанної перетинки переслідує дві мети:

• Покращення слуху.

• Закриття порожнини середнього вуха від потрапляння води та інфекції.

Підготовка до мірингопластики

Перед проведенням мірингопластики потрібно в першу чергу провести лікування запалення в середньому вусі. Це можна зробити консервативно (антибіотикотерапія з урахуванням бакпосіву ексудату, промивання барабанної порожнини антисептиками, фізіотерапія).

У разі неефективності такого лікування буде потрібна радикальна сануюча операція (видалення патологічних тканин, грануляцій, холестеатоми, каріозно змінених кісточок, антрумтомія).

Після успішного лікування (консервативного або оперативного) необхідно витримати період близько 6 місяців. Тобто півроку з вуха не повинно бути ніяких виділень. Тільки тоді починають підготовку до мірингопластики.

Основні обстеження, які необхідно пройти перед операцією:

• КТ скроневих кісток.

• Аудіометрія.

• Визначення функціонального стану равлика і ланцюга слухових кісточок.

• Отоскопія.

• Дослідження порожнини середнього вуха за допомогою мікроскопу.

• Дослідження прохідності слухової труби.

• Стандартне передопераційне обстеження:

a) загальний аналіз крові та сечі;

b) біохімічний аналіз крові;

c) аналіз крові на згортання (коагулограма);

d) аналіз крові на групу і резус-фактор (якщо планується загальний наркоз);

e) аналіз крові на ВІЛ, RW, гепатит;

f) ЕКГ.

Також пацієнта оглядають анестезіолог і терапевт.

Протипоказання до мірингопластики:

• Гострі інфекційні захворювання.

• Серцева недостатність.

• Печінкова та ниркова недостатність.

• Порушення згортання крові.

• Некомпенсований цукровий діабет.

• Похилий вік пацієнта.

• Гнійний запальний процес в середньому вусі.

• Порушення прохідності євстахієвої труби.

Основні принципи мірингопластики:

• Закривати барабанну порожнину можна лише при нормальній функції слухової труби.

• мірингопластика буде ефективна тільки в разі відсутності в середньому вусі грануляцій, холестеатоми, зруйнованих слухових кісточок.

• Для нормальної функції закритої порожнини необхідна слизова оболонка. При її повній відсутності проводиться пересадка слизової, наприклад, зі щоки.

• Основні труднощі мірингопластики - фіксація тимпанальногоклаптя до його приживлення.

Основні етапи мірингопластики:

• Заготівля трансплантату.

• Доступ до барабанної перетинки.

• Підготовка залишків барабанної мембрани до укладання клаптя.

• Укладання трансплантату на підготовлене ложе.

• Фіксація трансплантату.

• Тампонування зовнішнього слухового проходу.

• Накладення швів (при необхідності).

Операція виконується в плановому порядку і може бути проведена як під загальним наркозом, так і під місцевою анестезією. Тривалість мірингопластики - близько 40 хв. Сама операція не вважається складною. Основні труднощі - в приживленніклаптя. У ряді випадків приживлення не настає.

Заготівля трансплантату

«Латку» для барабанної перетинки викроюють на початку операції. Для цього існує безліч тканин. Найбільш часто застосовуються:

• Вільний шкірний клапоть

(з завушної області або з внутрішньої поверхні плеча або стегна).

• Стінка вени.

• Шматочок фасції скроневого м'язу.

• Хондро-перихондральний трансплантат з вушної раковини.

• Клаптик на живильній ніжці, викроєний зі шкіри зовнішнього слухового проходу.

• Готові матеріали для трансплантації (трупні тканини, ділянки твердої мозкової оболонки, оболонки плаценти та ін.)

• Біологічний матеріал «Аллоплант».

Доступ до барабанної перетинки:

• ендоуральний - через зовнішній слуховий прохід;

• через розріз за вухом (проводиться при вузькому слуховому проході).

Підготовка ложе і укладання трансплантату

Для хорошого приживлення клаптя з країв перфорації видаляються омозолення, зіскоблюється епідерміс.

Укладання трансплантату може бути проведене як з внутрішньої сторони отвору, так і з зовнішньої його сторони.

При крайовій перфорації (коли отвір в перетинці межує зі стінкою слухового проходу) може бути осепарована шкіра зовнішнього слухового проходу на межі з перфорацією. Підготовлений клапоть укладається таким чином, що він примикає як до стінки слухового проходу, так і до вільного краю перфорації. Вважається, що чим більша кісткова поверхня, до якої примикає клапоть, тим краще відбувається приживлення.

Іноді для більш надійного приживлення центральну перфорацію перетинки підрізають і переводять у крайову, дефект закривають вищеописаним способом вільним шкірним клаптем. Або ж викроюється клапоть з прилеглої ділянки слухового проходу і підтягується до дефекту, потім фіксується.

Фіксація клаптя

Зафіксувати тимпанальний клапоть в правильному положенні дуже важливо. Необхідно, щоб він протягом не менше 7 днів щільно прилягав до країв барабанної перетинки і не зміщувався з місця. Цей термін необхідний для розростання епітелію по краях клаптя і повного його приживлення.

Способи фіксації трансплантату

Для фіксації трансплантату можуть застосовуватися:

• Фібриновий клей, що розсмоктується.

• Шовний матеріал.

• Магнітоеластомер.

• Желатинова губка.

В даний час частіше застосовуютьспосіб укладання желатинової губки, що розсмоктується, по обидва боки клаптя або тільки в барабанній порожнині. Губка притискає трансплантат зсередини до краю отвору і не дає йому зміститися.

Зовні на клапоть поміщається також шматочок губки або шматочок гумової рукавички з ниткою (для вилучення).

Додатково зовні роблять послідовну тампонаду зовнішнього слухового проходу стерильними кульками, просоченими антибіотиками і глюкокортикоїдними мазями.

Реабілітація після мірингопластики

Рекомендується дотримання постільного режиму протягом доби. Призначаються антибіотики, знеболюючі, антигістамінні препарати.

Починаючи з 2-го дня змінюють зовнішні турунди. Якщо внутрішні тампони сухі, не просочені сукровицею, їх не чіпають до 6-7 діб. Потім починають поступово видаляти і глибоко розташовані кульки. До 9-10 доби видаляють гумові смужки. До цього часу має відбутися приживлення трансплантату.

Якщо є ознаки запалення - глибокі тампони видаляють раніше.

Щодня проводять анемізацію (зрошення судинозвужувальними засобами) глоткового гирла слухової труби. Через 6-7 днів починають обережне її продування.

Протягом 2-х тижнів після операції пацієнти можуть відзначати закладеність у вусі, шум, запаморочення. Потім ці симптоми поступово проходять, слух поліпшується.

Після операції необхідно дотримуватися деяких рекомендацій:

• Не можна сильно сякатися.

• Не допускати протягом 2-х місяців потрапляння у вухо води (не купатися, закривати вуха при митті голови).

• Не паритися в бані.

• Бажано уникати польотів на літаку.

• Уникати гучних звуків.

Можливі ускладнення мірингопластики:

• Запалення (гнійний отит).

• Кровотеча.

• Зміщення клаптя.

• Зрощення неотимпанальної мембрани з медіальною стінкою барабанної порожнини.

• Неповне крайове приживлення трансплантату, реперфорація.

• Зниження слуху.

Грамотно проведена мірингопластика дає хороші шанси на поліпшення слуху і захист порожнини середнього вуха від потрапляння води і інфекції. Щоб максимально убезпечити себе, звертайтеся тільки до досвідчених фахівців і робіть це своєчасно.

 

КОНТАКТИ

Адреса

м. Київ,
вул. Дегтярівська 33 А, 5 пов.

Виклик 24/7

lifecell logo
(093) 227 27 57
© ЛОР Клініка 2019
Web-cтудия ArtReaktor.com