Сумка Торнвальда (глоткова сумка, сумка Люшки, кіста Торнвальда) - кістоподібне утворення носоглотки, яке розташовується по середній лінії поблизу глоткового мигдалика, пов'язане з відшнуруванням в ембріональному періоді частини ентодерми в області спинної хорди. Поширеність даної аномалії розвитку в популяції становить 1,9-4%.
Утворення зсередини і ззовні вистелено слизовою оболонкою- такою, як і в горлі. Воно може продовжуватися в потиличну кістку у вигляді епітеліальної розщілини, оточеною сполучною тканиною. Якщо вивідний отвір цієї розщілини, яка формується при злитті глоткової ектодерми з нотохордой, закривається, утворюється кістоподібний тип сумки Торнвальда, якщо залишається відкритим - так званий корковий тип. В останньому випадку застиглий слиз, що утворився в порожнині, періодично закриває одне або кілька вивідних отворів сумки. Вона може нагноюватися, викликаючи постійну гноєтечу і за рахунок цього неприємний присмак та запах з рота, обструкцію євстахієвої труби та біль в горлі- так розвивається синдром Торнвальда.
Спровокувати розвиток хвороби Торнвальда можуть видалення аденоїдів, тампонада носових ходів, травма носа, зниження захисних функцій організму при переохолодженні, стресі.
Клінічна симптоматика
Сумка Торнвальда - це вроджена патологія слизової носоглотки, тому поява симптомів може відбуватися в різні періоди життя людини, але найбільша кількість випадків запалення кісти потрапляє на вікову категорію від 15 до 20 років.
Кіста Торнвальда має властивість існувати без будь-яких симптомів впродовж усього життя людини.
Синдром Торнвальда являє собою сукупність симптомів:
• постназальний синдром (стікання слизу по задній стінці глотки);
• біль в потиличній області;
• напруга задніх шийних м'язів;
• неприємний запах з рота;
• закладеність вух;
• гугнявість.
Діагностика
• Аналіз анамнезу і скарг захворювання.
• Алергологічний анамнез хворого.
• Риноскопія (огляд порожнини носа).
• Фарингоскопія (огляд ротоглотки).
• Отоскопія.
• Риноендоскопія (ендоскопія порожнини носа).
• Комп'ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ).
Диференціальна діагностика проводиться з:
• аденоїдами,
• ретенційною кістою глоткового мигдалика (слизова кіста),
• ретроназальним поліпом,
• кістою кишені Ратке,
• цефалоцеле.
Лікування
Кіста носоглотки завжди потребує її видалення, так як може статися прорив її вмісту в порожнину носоглотки, що спричинить постійну гноєтечу і запалення поруч розташованих тканин. Під час проведення операції здійснюється повне висічення даного новоутворення і спорожнення його вмісту.
Прогноз при хворобі Торнвальда вважається дуже сприятливим. Операція зазвичай проходить без ускладнень.
Резекція здійснюється одним з таких способів:
1. Ендоскопічний. Найчастіше хірургічне лікування здійснюється за допомогою спеціального ендоскопа.
2. Лазерне видалення кісти являє собою один з найбільш ефективних та безпечних способів резекції. Операція проводиться під місцевим наркозом.
3. Хірургічне висічення кістового утворення за допомогою скальпеля є найбільш популярним та широко поширеним варіантом.
Ускладнення та наслідки
Якщо дане захворювання не лікувати, можливі такі наслідки:
• через порушення носового дихання - часті синусити, запалення середнього вуха, викривлення носової перегородки, хропіння;
• при прориві кісти та затіканні її вмісту в гортань - ларингіти, фарингіти, бронхіти й аспіраційні пневмонії;
• при ринореї - тонзиліти, гінгівіти;
• постійні головні болі, які не знімаються прийомом знеболювальних препаратів.
Всі перераховані вище захворювання приймають хронічну форму.
Думаєм, що читачеві стала зрозумілою вся важливість лікування у професіоналів, оскільки не можна самому бути повністю впевненим, чому виникли той чи інший симптоми. Бережіть себе!
