Проблема потрапляння сторонніх тіл в дихальні шляхи є дуже актуальною, тому що зустрічається в будь-якому віці, вимагає термінової, а часом екстреної оцінки ситуації, обстеження та прийняття правильного рішення.
За клінічними даними, серед всіх випадків чужерідних тіл повітроносних шляхів, сторонні тіла гортані зустрічаються в 12%, сторонні тіла трахеї - у 18%, чужерідні тіла бронха - у 70% спостережень. Особливо часто сторонні тіла повітроносних шляхів зустрічаються в дитячому віці. На частку сторонніх тіл бронхів у дітей припадає 36%; при цьому в третині спостережень вік дітей становить від 2 до 4 років. У 70% випадків сторонні тіла потрапляють у правий бронх, оскільки він є більш широким і прямим.
Причини потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи
У рази частіше ця патологія розвивається у пацієнтів дитячого віку. Пов'язано це з особливостями поведінки малюків - під час їжі вони схильні грати, розмовляти, сміятися чи плакати, кашляти. Крім того діти дуже часто беруть в рот різні дрібні предмети, які можуть потім випадково вдихнути. Анатомічні особливості ротової порожнини і недорозвинення у малюків захисних рефлексів також сприяють почастішанню випадків аспірації (вдихання) сторонніх предметів саме у маленьких пацієнтів.
Дорослі найчастіше страждають від цієї патології при жадібному поглинанні їжі без її пережовування або при активній розмові під час їжі. Вельми реальною стає передумова до аспірації чужерідних тіл при неврологічних розладах, що супроводжуються зниженням захисних рефлексів з боку порожнини рота, глотки та гортані, порушенням ковтання (бульбарний параліч, міастенія, травма головного мозку, інсульт). У схожій ситуації опиняються особи в стані сильного алкогольного сп'яніння. Причиною потрапляння сторонніх тіл в дихальні шляхи можуть стати лікарські маніпуляції в порожнині рота, в т.ч. проведені в умовах місцевої провідникової анестезії.
Класифікація сторонніх тіл в дихальних шляхах:
1. ендогенні (невитягнуті шматочки тканин при тонзилектомії та аденотомії, видалені зуби, аскариди);
2. екзогенні:
• органічні (шматочки їжі, насіння і зерна рослин, горіхи та ін.),
• неорганічні (монети, скріпки, цвяхи, намистини, гудзики, деталі іграшок та ін.).
Найбільшу агресивність і складність у діагностиці являють предмети органічного походження, синтетичні матеріали та тканини. Вони не контрастують на рентгені, збільшуються в розмірах за рахунок набухання, кришаться, розкладаються; проникають в дистальні відділи бронхіального дерева, викликаючи хронічні нагноєння легенів.
Тяжкість розладів, викликаних чужерідним тілом, що потрапило в просвіт дихальних шляхів, залежить від таких обставин:
- властивостей стороннього тіла (його величини, структури, особливостей будови);
- глибини його проникнення, наявності або відсутності фіксації в просвіті дихальних шляхів;
- ступеня викликаних порушень для проходження повітря, газообміну.
Момент потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи виглядає так:
• раптово людина припиняє говорити, сміятися, кричати або плакати, хапається руками за горло;
• виникає найсильніший кашель, потерпілий перестає відповідати на питання;
• при спробах потерпілого вдихнути або чутні хрипи, або не чути нічого; постраждалий широко відкриває рот, але не може зробити вдих;
• особа спочатку червоніє, швидко стає блідою, а потім набуває синюшного кольору, особливо в області верхньої губи;
• вподовж декількох десятків секунд виникає втрата свідомості внаслідок зупинки дихання;
• у дуже короткий термін зупиняється робота серця та настає клінічна смерть.
Клінічна картина при потраплянні стороннього тіла в дихальні шляхи
• Сторонні тіла гортані: гострий початок, інспіраторна задишка, виражене стридорозное дихання, ціаноз, нападоподібний кашлюкоподібний кашель. При сторонніх тілах, що мають гострі краї чи грані, часто виникає кровохаркання.
• Сторонні тіла трахеї: гострий початок з тривалим лаючим кашлем, перехідним в блювоту; стридорозное дихання; іноді тупий біль за грудниною; характерний симптом грюкання, що виникає внаслідок різкого зсуву чужерідного тіла.
• Сторонні тіла бронхів:
1. Період гострих респіраторних порушень (проходження стороннього тіла через верхні дихальні шляхи). Зазвичай нетривалий. Гострий приступ кашлю, ціанозу, задуха.
2. Період прихованого перебігу (фіксація чужерідного тіла в периферичному бронху). Тривалість - від декількох годин до 10 діб.
3. Період ускладнень:
а) ранні ускладнення: кровотечі, ателектази, гостра пневмонія, бактеріальна деструкція легень, прогресуюча емфізема середостіння, піопневмоторакс, перитоніт;
б) пізні ускладнення: бронхостеноз, бронхоектази.
Невідкладна допомога при потраплянні стороннього тіла в дихальні шляхи
Сторонні тіла гортані, що ускладнюють дихання, вимагають негайного вилучення. Для видалення сторонніх тіл існують спеціальні прийоми.
1. Якщо потерпілий у свідомості, необхідно встати позаду нього і, попросивши нахилити тулуб вперед під кутом 30-45°, долонею не сильно, але різко 2-3 рази вдарити його між лопатками.
2. Якщо це не допомогло, необхідно використовувати більш ефективні методи. Якщо потерпілий знаходиться у вертикальному положенні, особа яка надає допомогу підходить до нього ззаду, охоплює двома руками на рівні верхньої частини живота і різко здавлює живіт та нижні ребра для того, щоб створити потужний зворотній рух повітря з легенів, яке і виштовхує чужерідне тіло з гортані. Слід пам'ятати про те, що відразу після того, як чужерідне тіло покине гортань, рефлекторно піде глибокий вдих, при якому чужерідне тіло, якщо воно залишилося в роті, може знову потрапити в гортань. Тому чужерідне тіло повинно бути негайно вилучене з рота.
3. Якщо потерпілий знаходиться в горизонтальному положенні, то для вилучення стороннього тіла потерпілого кладуть на спину і двома кулаками різко натискають на верхню частину живота у напрямку до легень, що забезпечує вже описаний механізм.
4. Якщо потерпілий знаходиться в непритомному стані, його треба вкласти животом на зігнуте коліно, опустивши голову якнайнижче. Вдарити 2-3 рази долонею між лопатками досить різко, але не дуже сильно. При відсутності ефекту маніпуляцію повторюють.
5. Після успішного відновлення дихання за потерпілим потрібний лікарський нагляд, так як використані способи можуть призвести до пошкодження внутрішніх органів.
У тих випадках, коли відсутня небезпека задухи, до самостійного видалення сторонніх тіл вдаватися не слід, так як це має зробити фахівець. У даний час сторонні тіла верхніх дихальних шляхів видаляються за допомогою бронхоскопу - спеціального інструменту, який дозволяє оглянути дихальні шляхи, виявити стороннє тіло та витягнути його.
Особливості прийому Хеймліха у дітей
Для видалення стороннього тіла дихальних шляхів у дітей віком до 1 року рятувальник повинен сісти, покласти дитину на ліве передпліччя обличчям донизу, утримуючи складеними в «клешню» пальцями нижню щелепу малюка. Голівка дитини повинна бути нижче рівня тулуба. Після цього слід нанести п'ять середньої сили ударів основою долоні по міжлопатковій області спини. Другий етап - дитину перевертають обличчам догори на праве передпліччя, після чоло рятувальник виконує п'ять поштовхових рухів по груднині в точку, що знаходиться на 1 палець нижче міжсоскової лінії. Не тисніть занадто сильно, щоб не зламати ребра.
Якщо чужерідне тіло з'явилося в ротоглотці, його видно і можна видалити без небезпеки проштовхнути його назад - його видаляють. Якщо ні - повторюють весь цикл або до появи чужерідного тіла, або до зупинки серцевої діяльності, після якої треба починати серцево-легеневу реанімацію.
У дітей 1-8 років прийом Хеймліха проводять, уклавши дитину на стегно рятувальника. Решту дій виконують за загальними правилами.
Діагностика потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи:
• Рентгенографія гортані або оглядова рентгенографія грудної клітки - виявлення рентгеноконтрастних чужерідних тіл, а також ателектазів, емфіземи.
• Пряма ларингоскопія, трахеоскопія, бронхоскопія мають вирішальне значення у виявленні чужерідних тіл у відповідних відділах дихальних шляхів.
Профілактика потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи:
• не тримати дрібні предмети (голки, цвяхи, шпильки) в роті;
• контроль з боку дорослих за якістю іграшок та відповідністю їх віку дитини; відучення дітей від звички брати до роту сторонні предмети;
• не розмовляти під час прийому їжі;
• дотримання обережності при проведенні медичних маніпуляцій.
Успіх у наданні допомоги потерпілому безпосередньо залежить від грамотних дій особи, яка надає допомогу. Вирішальним тут є фактор часу. Чим швидше розпочато допомогу, тим вище ймовірність оживити потерпілого. Найтиповіша помилка - паніка. Це почуття паралізує і розум і тіло і не дає діяти правильно. Паніки можна уникнути, якщо заздалегідь потренуватися на ляльках або друзях. Тоді в критичній ситуації ваш мозок сам обере оптимальний алгоритм дій, а руки зроблять усі необхідні маніпуляції без зайвих емоцій. А це і є те, що робить з простої людини рятувальника.
