Акутравма (акустична травма) - пошкодження органів слуху, викликане звуками надмірної сили або тривалості. Вона частіше спостерігається при впливі на слуховий орган сильного шуму (шумова травма).
Вплив звуку, що перевищує по інтенсивності поріг відчуття тиску і болю (вище 120-130 дБ), призводить до розвитку гострої звукової травми органу слуху. При досить тривалому (місяці, роки) впливі звуку 80-90 дБ розвивається хронічна звукова травма.\
Встановлено, що стійкість до звукового тиску чутливих (волоскових) клітин равлика по тон-шкалі різна - у верхівці равлика клітини, що сприймають низькі звуки, виявляються більш стійкими, а клітини, що локалізуються біля основи равлика та відповідають за сприйняття високих тонів, менш стійкі. Тому допустимі гігієнічні норми для низькочастотного шуму складають 90-100 дБ, а для високочастотного набагато менше - 75-85 дБ.
Вражаюча дія звуку в певній мірі залежить від індивідуальних та вікових особливостей людини. У результаті хронічної акутравми розвивається повільно прогресуюче двостороннє зниження гостроти слуху (професійна приглухуватість).
Особливе положення займає туговухість, яка спостерігається у осіб, що мають справу з частими пострілами. Тут має місце дія звуко- та барофактора. При детонації (вибухи) головною шкідливою дією володіє аеродинамічний удар, що викликає спершу аперіодичну зміну тиску, а потім періодичне коливання (вібрацію та звук).
Симптоми гострої акустичної травми
• різко наступає туговухість різного ступеня (стан, при якому моментально «пропадають» всі звуки навколишнього середовища);
• біль у вусі;
• раптове відчуття дзвону у вухах;
• можливе запаморочення;
• якщо має місце розрив перетинки, з вуха витікає кров.
Акустична травма легкого ступеня характеризується поступовим відновленням звукосприйняття до початкового рівня вже через 5-30 хвилин. При середньому та важкому ступені впродовж перших 2-3 годин хворий чує тільки гучні звуки або крик. Далі відбувається поетапне відновлення звукосприйняття до рівня приглухуватості різного ступеня вираженості.
Симптоми хронічної акустичної травми
• шум у вухах;
• значне зниження гостроти слуху або повна глухота;
• втягнута форма перетинки (виявляє ЛОР-лікар).
Патогенез акустичної травми вуха
Гостра та хронічна (професійна) акустичні травми мають різні механізми розвитку. Короткочасний, надмірно сильний звук викликає крововилив в перилімфу переднього відділу перетинкового лабіринту равлика - одного зі складових внутрішнього вуха. Паралельно відбувається зміщення і набухання зовнішніх та внутрішніх волоскових клітин кортієвого органу. Останній являє собою кінцевий рецепторний апарат, в якому вібрації перилімфи перетворюються в нервовий імпульс, що передається в ЦНС. В окремих випадках відбувається відрив кортієвого органу від основної мембрани.
Для виникнення хронічної акутравми головне значення має стомлююча дія звуків, яка викликає в слуховому органі відповідні фізико-хімічні зміни. При втомі гострота слуху падає, але після відпочинку вона повертається до норми. Однак тривале і повторне стомлення може викликати дегенеративні зміни всього периферичного нейрона слухового аналізатора - самих нейро-епітеліальних елементів, нервових волокон і гангліозних клітин. У виражених випадках спостерігається атрофія всього кортієвого органу.
Діагностика акустичної травми вуха
Постановка діагнозу акустичної травми грунтується на:
• анамнестичних даних;
• отоскопії;
• мовній аудіометрії;
• тональній пороговій аудіометрії.
Диференційна діагностика гострої акустичної травми проводиться з раптовою (гострою) нейросенсорною приглухуватістю.
Хронічна акутравма вимагає диференціації з хворобою Меньєра, пресбіакузісом та пухлинами мостомозочкового кута.
Лікування акутравми
При отриманні гострої акустичної травми лікування може не знадобитися. Після короткочасного впливу сильного звуку практично всі симптоми можуть бути оборотними. Чого не можна сказати про хронічну травму. Вона вимагає обов'язкового лікування.
Перші ознаки хронічної акустичної травми - сигнал до термінового звернення до лікувального закладу. У першу чергу ЛОР-лікар рекомендує усунути причину виникнення захворювання.
Тобто людині необхідно змінити професію. Якщо цього не зробити, хвороба буде тільки прогресувати і зупинити зміни вже не вийде.
При медикаментозній терапії застосовуються препарати кальцію, брому, що допомагають позбутися від шуму у вухах. Крім цього, отоларингологом будуть призначені седативні та загальнозміцнюючі препарати, ноотропні засоби, а також вітамінотерапія.
Додатково можуть бути призначені ліки, що покращують мікроциркуляцію крові. Можливо, будуть призначені стероїдні препарати.
Позитивний ефект може дати дарсонвалізація. Вплив імпульсних струмів на область соскоподібного відростка стимулює роботу внутрішнього вуха. Методика дозволяє боротися зі стороннім шумом у вухах.
Також застосовують гіпербаричну оксигенацію. В умовах підвищеного кисневого тиску поліпшується мозковий кровообіг та репаративні процеси у внутрішньому вусі.
При вираженій приглухуватості використання слухових апаратів дає можливість поліпшити якість слуху.
Ускладнення акутравми
Найбільш поширене ускладнення акутравми - глухота. Основні причини повної втрати слуху - несвоєчасна діагностика та лікування. Її розвитку сприяє невиконання рекомендацій отоларинголога та відмова від зміни професії на початкових стадіях хронічного акустичного враження. Постійний вплив шуму призводить до системних порушень: артеріальної гіпертензії, нейроциркуляторної дистонії, астено-невротичного та ангіоспастичного синдромів. Будь-яке акустичне пошкодження волоскового апарата кортієвого органу знижує його резистентність до інфекційних агентів, системної інтоксикації та дії ототоксичних фармпрепаратів.
Профілактика виникнення акутравми
Профілактика хронічної акустичної травми полягає в зменшенні впливу сильних шумів на пошкоджене внутрішнє вухо. Для цього на виробництвах рекомендується використовувати всі можливості для посилення звукоізоляції стін і стель.
Додатково людина повинна користуватися фізичними заходами захисту: надягати навушники, беруші.
Перед тим як влаштуватися на виробництво, де постійно підвищений шумовий фон, необхідно пройти тест на втомлюваність вуха.
Якщо під час проведення діагностики нормальний слух відновлюється дуже повільно, то людина вважається сильно сприйнятливою до гучних звуків і їй не варто працювати на такому виробництві.
Важливе значення мають періодичні дослідження слуху робітників.
Прогноз при акустичній травмі вуха
Якщо лікування захворювання почалося надто пізно, відновити втрату слуху буває неможливо, оскільки вже відбулися дегенеративні зміни нервових закінчень слухового апарату.
Тому в лікуванні найважливішим моментом є рання діагностика.
Чим швидше пацієнт звернеться до отоларинголога та усуне причини, що призвели до травми, тим сприятливішим буде прогноз.
