Носова кровотеча

Носова кровотеча: як зупинити кров з носа

Носова кровотеча (епістаксис, кров з носа) - це кровотеча з порожнини носа. Кров може витікати як з ніздрів, так і стікати в горло. Найчастіше носова кровотеча зупиняється самостійно.
У деяких випадках (у літніх людей, пацієнтів з супутніми захворюваннями, травмами, великою крововтратою) потрібна госпіталізація в стаціонар.
Якщо носові кровотечі турбують часто і, здавалося б, без видимих причин, спробуйте пройти ретельне обстеження.
Носова кровотеча виникає в результаті порушення цілісності кровоносних судин слизової оболонки носових ходів. У 70% носових кровотеч «винні» судини передніх відділів носа. Кровотечі із задніх відділів бувають більш тривалими, їх важче зупинити, і вони становлять велику небезпеку для здоров'я.

Причини:

1. Місцеві причини (безпосередньо впливають на кровоносні судини в порожнині носа):
• травма носа;
• чужорідне тіло в носі;
• запальні процеси (ГРВІ, хронічний синусит, алергічний риніт та ін.);
• аномалії розвитку судинної системи порожнини носа;
• вдихання наркотиків (особливо кокаїну);
• пухлини порожнини носа;
• низька відносна вологість повітря, що вдихається;
• застосування носового кисневого катетера (осушує слизову порожнини носа);
• застосування деяких назальних спреїв;
• оперативне втручання в порожнині носа й ін.
2. Загальні причини:
• алергія;
• артеріальна гіпертензія;
• фізичне навантаження, сонячний удар, перегрів;
• простудні захворювання;
• побічні ефекти лікарських препаратів;
• вживання алкоголю (викликає розширення судин);
• захворювання крові;
• захворювання печінки;
• серцева недостатність;
• підвищення проникності судин при важких інфекціях (кір, грип), при гіповітамінозі С, при спадкових захворюваннях і ін.;
• професійна діяльність, пов'язана з різкими перепадами барометричного тиску (льотчик, водолаз, альпініст і ін.);
• гормональні порушення (наприклад, під час вагітності) й ін.

Класифікація

Носові кровотечі за локалізацією поділяють на:

• передня (з передніх відділів носа, зазвичай із зони Кіссельбаха);
• задня (із задніх відділів носа);
• одностороння (з однієї ніздрі);
• двостороння (з обох ніздрів).

За частотою виникнення:

• спорадична (виникає одноразово або рідко);
• рецидивуюча (повторюється).

Залежно від механізму виникнення:

• спонтанна носова кровотеча;
• травматична (включаючи післяопераційну).

Залежно від типу пошкодженої судини:

• венозна;
• артеріальна;
• капілярна.

За обсягом крововтрати:

• незначна (кілька мілілітрів);
• помірна (менше 200 мл);
• масивна (понад 200 мл);
• профузна (більше 500 мл).

Масивна і профузна носова кровотеча вимагає негайного звернення хворого до лікаря, так як причин виникнення подібних кровотеч досить багато і кров може не зупинитися самостійно. До того ж, об'ємні крововтрати ведуть до розвитку грізної симптоматики через настання геморагічного шоку.

Симптоми носової кровотечі

Передня носова кровотеча зазвичай очевидна: спостерігається витікання крові з однієї або обох половин носа: краплями або струменем.
Задня носова кровотеча іноді може не викликати очевидних симптомів; кров стікає в горло, в зв'язку з чим поступово з'являються: нудота, кривава блювота, кровохаркання, чорний («дігтеподібний») кал - мелена.
Клінічна картина залежить від обсягу крововтрати.
При незначній крововтраті (кілька мілілітрів) загальний стан залишається нормальним. У пацієнтів, схильних перебільшувати тяжкість свого стану або бояться крові, може статися непритомність або істерика.
При тривалій кровотечі з'являються:

• слабкість;
• шум, дзвін у вухах;
• миготіння мушок перед очима;
• спрага;
• запаморочення;
• прискорене серцебиття;
• блідість шкіри і видимих слизових оболонок;
• поступово розвивається задишка.

При втраті крові понад 20% розвивається геморагічний шок - стан, при якому відзначають:

• загальмованість і інші порушення свідомості;
• виражена тахікардія (прискорене серцебиття);
• ниткоподібний пульс;
• різке падіння кров'яного тиску;
• зменшення кількості або повна відсутність сечі.

Носова кровотеча у дітей

У ранньому віці особливості розвитку дихальної системи зумовлюють той факт, що у дітей кровотечі з носа не завжди викликаються патологічними станами. Найчастіше носова кровотеча у дітей буває через пошкодження слизової оболонки носа механічними способами: травма, забій, введенням дрібних сторонніх предметів у ніс.
Якщо у дитини разом з кров'ю з носа виділяється слиз з густими кров'яними згустками, значить, у неї в носовій порожнині протікає запальний процес (синусит, риніт та ін.). Такий стан потребує додаткового лікування.
Тривалі і постійно виникаючі кровотечі з носа у дітей, які поєднуються з утворенням синців і гематом, можуть свідчити про захворювання на гемофілію та порушення процесів згортання крові.
Часто загальна слабкість імунітету призводить до того, що у дитини з носа йде кров. Одна з причин - гіповітаміноз. При недостачі вітамінів С і А в організмі стінки судин стають ламкими, а найменше фізичне навантаження може викликати підвищення тиску, наслідком якого є розрив судин і носова кровотеча.
Сухе повітря в приміщеннях потоншує слизову оболонку. Якщо в приміщенні, де знаходиться дитина, ви часто використовуєте обігрівачі і мало його провітрюєте - у неї може початися кровотеча з носа.
Хронічний нежить викликає ламкість і крихкість судин носа. Якщо дитина часто хворіє на ГРЗ - у неї також можливі носові кровотечі.
При ендокринних порушеннях і вегето-судинній дистонії у дітей підвищується артеріальний тиск, що є потенційною причиною витікання крові з носа.

Діагностика носових кровотеч

Діагностика носових кровотеч у дорослих і дітей проводиться за допомогою зовнішнього огляду, огляду порожнини носа, носоглотки і глотки. Іноді потрібно диференціювати носові кровотечі у дорослих і дітей від кровотеч, джерелом яких є інші органи - легені, стравохід або шлунок. У таких випадках кров потрапляє в порожнину носа і потім витікає з ніздрів. Необхідно пройти обстеження в інших фахівців і виявити причину.

Лікування носової кровотечі

Завдання лікування:
• зупинити носову кровотечу;
• запобігти рецидивам (повторні епізоди) кровотечі;
• відновити крововтрату при наявності її симптомів - слабкості, блідості шкіри, почастішання серцевих скорочень, зниження кров'яного тиску, зниження гемоглобіну в крові.
Перша допомога при незначній кровотечі з передніх відділів носа (найбільш частий варіант):
• затиснути ніс пальцями (механічний тиск на ділянку, що кровоточить);
• прикласти до носа холодний компрес або лід;
• можна закласти в ніздрю, що кровоточить шматочок вати, змоченої судинозвужуючим засобом;
• голову при носовій кровотечі слід нахиляти вперед! При закиданні голови назад кров стікає в глотку, що може викликати нудоту або потрапляння крові в повітроносні шляхи.

Способи зупинки кровотечі:

• механічні - різні види тампонади носа (встановлення в носові ходи тампонів з різних матеріалів - марлі, поролону в перчаточній гумі, полімерних речовин і ін.);
• хімічні - припікання судини, що кровоточить хімічними речовинами;
• фізичні (термічні) - локальна дія високих або низьких температур на ділянку, що кровоточить, а також припікання його спеціальним приладом - електрокоагулятором;
• біологічні - використання біологічних тканин для тампонади носа;
• фармакологічні - призначаються препарати, що покращують згортання крові;
• хірургічні - при важких носових кровотечах, що не піддаються консервативному лікуванню, проводять операції: перетин кровоточивих судин, перев'язування артерій, емболізацію судин (блокування просвіту судини за допомогою різних матеріалів) та ін.;
• змішані (поєднання декількох видів лікування).

При носовій кровотечі, яка розвинулася на фоні підвищення кров'яного тиску, обов'язкове призначення препаратів, його знижуючих.
При значній крововтраті проводять відновлення рідини шляхом:

• внутрішньовенним краплинним введенням лікарських розчинів;
• у важких випадках - переливанням донорської крові та її компонентів.

Профілактика носової кровотечі:

• зволоження повітря;
• зволоження слизової оболонки носа за допомогою сольових розчинів;
• уникати травм носа, обличчя, голови;
• уникати вдихання подразників;
• лікування алергій;
• профілактика ГРВІ та інших заразних інфекційних захворювань, що передаються повітряно-крапельним шляхом (здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок, загартовування, виключення контакту з хворими людьми, використання при контакті з ними індивідуальних засобів захисту - масок, марлевих пов'язок тощо);
• контроль кров'яного тиску;
• регулярний контроль згортання крові при прийомі препаратів, що впливають на неї.

Бережіть себе і, у випадку необхідності, звертайтесь до лікаря вчасно!