м. Київ, вул. Дегтярівська 33 А, 5 пов.
lifecell logo(093) 227 27 57Подзвоніть нам! 24/7

Кіста гайморової пазухи. Кіста в лобовій пазусі

 

Кіста пазухи носа - це порожнинне доброякісне утворення з еластичними стінками, всередині якого міститься рідина. Клінічні прояви і скарги пацієнта залежать від її розміру та розташування.

Придаткові пазухи або синуси - це повітроносні камери, сполучені з носовою порожниною за допомогою природних отворів - співусть. До них відносяться верхньощелепні або гайморові пазухи, клиноподібна, лобові пазухи та решітчасті лабіринти.

Механізм виникнення кісти пазухи носа

Слизова оболонка пазух носа має залози, що виробляють слиз (так слизова зволожується). Ці залози мають протоки, що виводять слиз та відкриваються на поверхні слизової. Коли через запальні та інші патологічні процеси протоки закупорюються та більше не можуть виводити слиз, він поступово накопичується в залозі і утворюється кіста.

Причини розвитку кіст придаткових пазух носа:

• запальні процеси придаткових пазух або носового ходу (гайморити, риніти, синусити);

• запальні процеси зубів;

• алергії;

• підвищена реактивність організму;

• викривлення носової перегородки;

• поліпи навколоносових пазух і порожнини носа;

• індивідуальні особливості анатомічних структур пазух носа.

Розрізняють 2 підвиди кіст пазух носа:

• Справжня (ретенційна кіста) - формується через набряк і потовщення слизової оболонки пазухи в результаті частих або тривало протікаючих запалень.

• Хибна (псевдокіста) - часто такий утвір називають одонтогенною кістою, оскільки причиною її появи зазвичай є інфекційно-запальний процес у кореня зуба верхнього ряду.

При руйнуванні тканини кістки щільна одонтогенна кіста проростає в гайморову пазуху, локалізуючись на її дні.

Класифікація кіст носа в залежності від їх вмісту:

• слизова;

• гнійна;

• серозна.

Клінічний перебіг кісти гайморової пазухи

Часто кіста верхньощелепної пазухи (кіста гайморової пазухи) ніяк не проявляє себе і її виявляють випадково. Людина може прожити з нею все життя і не знати про її існування. Звідси можна зробити висновок, що кіста гайморової пазухи - не вирок. Її можна вилікувати, якщо вчасно звернутися за кваліфікованою медичною допомогою до ЛОР-лікаря.

Коли кіста верхньощелепної пазухи збільшується в розмірах, хворого можуть турбувати такі симптоми:

• хронічні болі в області верхньої щелепи, що віддають в скроню і очну ямку з боку ураженої пазухи;

• утруднення носового дихання (закладеність носа), зазвичай на боці ураження;

• відчуття важкості, розпирання в області щоки, ока;

• постійні головні болі;

• слизові виділення з носа або стікання слизу по задній стінці глотки;

• періодичне виділення прозорої жовтої рідини з носа;

• часті гнійні гайморити;

• у пацієнтів, що займаються водними видами спорту, при зануренні на глибину може з'являтися або посилюватися біль.

Діагностика кісти гайморової пазухи:

• збір анамнезу захворювання;

• риноскопія;

• рентгенографія;

• комп'ютерна томографія (КТ);

• магнітно-резонансна томографія (МРТ);

• діагностична пункція або прокол під місцевою анестезією;

• лабораторні аналізи слизу, що виділяється з носа.

Наслідки не прооперованої верхньощелепної кісти:

• деформація кісток черепа;

• порушення зору (двоїння в очах, зниження гостроти зору);

• хронічні запалення (риніти і синусити);

• кисневе голодування, яке проявляється постійною втомою, зниженням мозкової і фізичної активності, апатією, зниженням концентрації;

• сильний головний біль;

• поширення інфекції на інші органи і тканини.

Лікування кісти гайморової пазухи

Єдиний варіант лікування кіст навколоносових пазух - хірургічне втручання, так як кіста не може розсмоктатися самостійно або під впливом медичних препаратів.

Ніякі консервативні, а тим більше народні засоби застосовувати тут недоцільно - вони не допоможуть. Фізіотерапія і теплові процедури в даному випадку взагалі протипоказані.

Показання до видалення кісти:

• кіста є причиною постійної закладеності носа;

• постійні головні болі, відчуття тиску і чужорідного тіла в проекції пазухи;

• хронічний синусит з частими загостреннями;

• тиск в області ока, двоїння в очах;

• набряклість з одного боку обличчя;

• нагноєння кісти.

Класична операція на верхньощелепній пазусі

Суть операції: робиться розріз під губою, після чого розкривається передня стінка пазухи і через отриманий отвір видаляється кіста. Операція досить травматична і приносить пацієнтові значний дискомфорт, що має істотне значення в післяопераційному періоді. Але найбільший недолік цього методу полягає в тому, що операція проводиться не фізіологічно, оскільки порушується цілісність стінок пазухи і післяопераційний отвір не закривається кістковою тканиною, а заростає рубцями, що надалі порушує фізіологічні властивості слизової оболонки, яка вистилає пазуху зсередини. Часто після такої операції хворі продовжують скаржитися на періодичний дискомфорт в області верхньощелепної пазухи і у них також можуть рецидивувати гайморити.

Ендоскопічна операція - найбільш ефективний та безпечний метод видалення кісти гайморової пазухи, що з успіхом застосовується в нашій ЛОР-клініці.

Відмінною особливістю даної методики є:

• відсутність протипоказань;

• рідкісні випадки ускладнень;

• відсутність післяопераційних рубців;

• скорочений термін реабілітації.

Суть операції: через ніс вводяться спеціальні інструменти (проколи і розрізи не робляться) для видалення утвору через співустя (природний дренажний отвір) носової пазухи.

Якщо причиною утворення кісти став хворий зуб, то проводиться класична операція на верхньощелепній пазусі. За допомогою троакара робиться маленький (4 мм) отвір під верхньою губою з боку локалізації кісти. В такому випадку операція виконується під місцевою анестезією.

Право вибрати конкретну методику лікування кістозного утвору завжди залишається за пацієнтом. Тому необхідно знати всі можливі варіанти лікування хвороби.

Деякий час після операції може зберігатися набряк щоки і губи, відчуття оніміння і порушення чутливості, порушення нюху, утруднення носового дихання, сукровичні виділення з носа. Ці явища тимчасові і проходять за 1 - 4 тижні. При ендоскопічних втручаннях цей термін набагато менший.

Кіста лобової пазухи - це патологічне утворення у фронтальному синусі, що характеризується наявністю стінки і секреторного вмісту. Залежно від причин розвитку та давнини патології, кіста може містити бактеріологічний (піоцеле) або стерильний (мукоцеле) слизовий секрет.

Симптоми кісти лобової пазухи:

• головні болі;

• порушення назальної респірації;

• періодичні синусити (фронтити);

• біль в проекції лобного синуса і над очницею;

• біль при істотних перепадах тиску (наприклад, при займанні дайвінгом);

• порушення зору (двоїння, порушення сприйняття кольору, зниження гостроти зору);

• на більш пізніх стадіях хвороби у пацієнтів виявляється кулястий утвір, що чітко діагностується при пальпації лобного синуса; будь-яке натискання на випинання супроводжується сильним болем і призводить до виникнення характерного звуку, що нагадує хрускіт або тріск.

Діагностика кісти лобової пазухи багато в чому схожа з діагностикою кісти гайморової пазухи.

Хірургічне лікування кісти лобової пазухи

До появи ендоскопічних методик оперування кіста фронтальної пазухи видалялася за допомогою фронтотомії. Дана операція проводилася відкритим способом і була для пацієнтів занадто травматичною. Більш того, після фронтотомії хворий потребував проведення тривалого постопераційного лікування. При цьому зайва травматизація тканин призводила до виникнення післяопераційного стенозу, а також порушення нормального функціонування слизових залоз лобних пазух.

В даний час кіста фронтальних пазух видаляється за допомогою неінвазивних методик, заснованих на застосуванні ендоскопічної апаратури. Всі її переваги були описані вище.

Профілактика виникнення кіст придаткових пазух носа

Для уникнення розвитку кіст придаткових пазух носа необхідні:

• своєчасне лікування ясен і зубів;

• своєчасне лікування запальних процесів в носі;

• лікування алергії;

• профілактичні огляди у фахівців.

Кіста пазухи носа- це доброякісний утвір, проте ігнорувати її не можна. При появі вищеописаних симптомів дуже важливо вчасно проконсультуватися у отоларинголога (ЛОР-лікаря).

 

КОНТАКТИ

Адреса

м. Київ,
вул. Дегтярівська 33 А, 5 пов.

Виклик 24/7

lifecell logo
(093) 227 27 57
© ЛОР Клініка 2018
Web-cтудия ArtReaktor.com